Печерський районний суд Києва заборонив Центру протидії корупції та «Слідству.Інфо» оприлюднювати розслідування щодо 143 об’єктів нерухомості, які, за даними журналістів, належали або належать брату директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова — харківському бізнесмену Олександру Сухачову.
Про це повідомили Центр протидії корупції та «Слідство.Інфо».
Що вирішив суд
Рішення датоване 6 липня 2026 року. За повідомленням ЦПК, його ухвалили як захід забезпечення позову — ще до подання самого позову та розгляду справи по суті.
Суд заборонив поширювати інформацію про майно, угоди та інвестиції Олександра Сухачова. Йдеться про розслідування, яке «Слідство.Інфо» готувало разом із ЦПК протягом кількох місяців.
За даними журналістів, у матеріалі йшлося про 143 квартири та офісні приміщення, які належали або належать Олександру Сухачову.
Що передувало ухвалі
Журналістка ЦПК Аліна Стрижак приблизно за два тижні до рішення суду надіслала запит на коментар директору ДБР Олексію Сухачову. Також запит надіслали до ТОВ «Парковий-2», яке, за даними журналістів, пов’язане з Олександром Сухачовим.
Після цього ТОВ «Парковий-2» звернулося до Печерського суду. Заяву компанії задовольнив суддя Сергій Вовк.
Аргументи суду
В ухвалі йдеться, що публікація інформації про майновий стан брата директора ДБР, деталі набуття нерухомості та джерела її фінансування може завдати фізичній особі шкоди, яку буде неможливо виправити після виходу матеріалу.
Також суд зазначив, що оприлюднення цих даних може порушити комерційну таємницю ТОВ «Парковий-2». Із рішення випливає, що брат директора ДБР не надав дозволу на розголошення інформації про 143 об’єкти нерухомості.
Позиція ЦПК та журналістів
У ЦПК та «Слідство.Інфо» заявили, що вважають рішення суду тиском на журналістів і обмеженням свободи слова. Організації планують оскаржити ухвалу.
Виконавча директорка ЦПК Дар’я Каленюк заявила, що рішення створює небезпечний прецедент і може стати інструментом для заборони журналістських розслідувань до їхньої публікації.
У ЦПК також зазначили, що справа має ознаки SLAPP-позову — стратегічного позову проти громадської участі, який використовують для блокування журналістської роботи ще до виходу публікації.
Читайте також: На Дніпропетровщині судитимуть посадовця держпідприємства за спробу дати хабар у 50 тисяч доларів
Сподобалася стаття? Став вподобайку!
0