СЗЧ (самовільне залишення частини) — це порушення військової дисципліни, коли військовослужбовець самовільно покидає місце служби або не повертається до військової частини після відрядження, відпустки або лікарняного без поважних на то причин. Тобто військовослужбовець не повертається у межі розташування чи місце служби без відповідного командирського наказу чи дозволу.
СЗЧ під час воєнного стану
Під час воєнного стану за СЗЧ передбачена кримінальна відповідальність, тоді як у мирний час можуть обмежуватися лише дисциплінарним стягненням.
Відповідно до статті 407 Кримінального кодексу України військовослужбовець може бути засуджений до позбавлення волі від 5 до 10 років під час воєнного стану.
Однак, підтриманий Верховної Радою законопроєкт від 25 квітня 2025 продовжує до 30 серпня 2025 року дію спрощеного механізму повернення військовослужбовців, військову службу яких призупинено, та які самовільно залишили військові частини чи місця проходження служби.
Командири частин повинні поновити військовослужбовця на службі не пізніше 72 годин після його прибуття до частини, продовжити контракт і забезпечити виплату всіх належних грошових та матеріальних виплат. Це дозволяє уникнути позбавлення волі та сприяє відновленню військової дисципліни.
На час самовільного залишення частини військовослужбовці та їхні сім’ї з травня 2025 року не можуть користуватися пільгами та гарантіями, які передбачені законодавством для військових та їхнії сімей.
Відповідальність за СЗЧ
- Відсутність військового строкової служби без поважних причин понад 3 доби (але не більше місяця) — карається триманням у дисциплінарному батальйоні до 2 років або позбавленням волі до 3 років.
- Відсутність військовослужбовця (не строкової служби) понад 10 діб (або понад 3 доби, якщо це повторилось протягом року) — карається штрафом від 1 000 до 4 000 неоподатковуваних мінімумів або службовим обмеженням до 2 років (засуджений не може бути підвищений за посадою та у званні, строк покарання не зараховується у вислугу років) або позбавленням волі до 3 років.
- Відсутність на службі без поважних причин понад місяць — карається позбавленням волі від 2 до 5 років.
- Якщо військовослужбовець самовільно залишив частину або не з’явився на службу понад 3 доби в особливий період (крім воєнного стану) — карається позбавленням волі від трьох до семи років.
- Якщо це сталося в бойовій обстановці або під час воєнного стану — карається позбавленням волі від 5 до 10 років.
Читайте також: Що брати з собою під час евакуації: список речей
СЗЧ та дезертирство: відмінності
Будь-яке дезертирство є самовільним залишенням частини, але не кожне СЗЧ є дезертирством. Головна відмінність у намірі та тривалості відсутності.
Відмінності між поняттями:
- Мета та намір
У випадку дезертирства — це свідоме ухилення від військової служби з наміром не повертатись. СЗЧ — це тимчасова відсутність без дозволу, але без наміру остаточно припинити службу. - Тривалість відсутності:
СЗЧ може бути короткочасним (наприклад, через особисті обставини) від 3 днів до 1 місяця і не обов’язково передбачає ухилення від виконання обов’язків.
Дезертирство передбачає тривалу або постійну відсутність з метою уникнення військових обов’язків.
Часті питання на тему самовільного залишення військової частини
- Дезертирство та СЗЧ різниця?
СЗЧ може бути наслідком особистих обставин, а дезертирство — навмисне ухилення від військової служби. - Що буде, якщо солдат втік з війни?
Самовільне залишення військової частини (СЗЧ) карається дисциплінарним стягненням, штрафом або позбавленням волі. - Що вважається дезертирством?
Дезертирство — це самовільне залишення військової служби без мотивації повертатись до військових обов’язків. - Що буде, якщо військовий не повернеться з відпустки?
У такому випадку на військового можуть відкриють кримінальну справу за статтею 407 або 408 Кримінального кодексу України. За самовільне залишення військової частини або дезертирство.
Сподобалася стаття? Став вподобайку!
0