Громадські активісти та еколог б’ють тривогу через загрозу Карпатам

Фото: ГІ Голка

Унікальна екосистема Карпат може зазнати непоправної шкоди у разі реалізації проєкту із розміщення на висоті понад 1000 метрів вітроелектростанцій і курортів.

Про це журналісти Dnipro.media дізналися з петиції ветерана та еколога Андрія Тупікова.

Занепокоєння Тупікова підтримують громадські організації, зокрема, громадська ініціатива «Голка».

Про петицію

У петиції зазначається, що українські Карпати — екосистема, подібної якій немає у Європі. Цей гірський масив важливий і для збереження природного різноманіття України, і як локація для природоорієнтованого туризму, який допомагає фізичному та психологічному відновленню українців у теперішні воєнні часи і допомагатиме відновленню людей після війни.

Також зазначається, що Карпати — не місце для реалізації великих проєктів, бо вони неможливі без масштабного та руйнівного для цієї місцевості втручання у природу. Альтернативою може бути розвиток місцевого малого та середнього бізнесу.

«Природоорієнтований туризм, традиційне і стале природокористування, полонинні господарства, покращення й розвиток інфраструктури населених пунктів, залучення інвестицій у розвиток малого та середнього бізнесу місцевих мешканців – це безпечна для усіх альтернатива реалізації монструозних проєктів», — йдеться у петиції.

Читайте також: Міськрада Дніпра намагається скасувати включення міських земель до екологічної мережі

Що загрожує Карпатам

Зараз на території унікального гірського масиву реалізуються бізнес-проєкти, які можуть призвести до непоправних наслідків.

У 2026 році Міністерство економіки видало позитивний висновок оцінки впливу на довкілля для будівництва вітряків на полонині Руна в Карпатах. Там веде забудову фірма, наближена до колишнього регіонала Максима Єфімова. 

Команда громадської ініціативі «Голка» разом з активістами провела два рейди і показувала, як знищують Карпати, а також брала участь у виїзному засіданні екологічного комітету Верховної Ради, де обговорювали питання встановлення вітряків без оцінки впливу на довкілля.

За словами голови громадської ініціативи «Голка» Ірина Федорів, наслідки цього проєкту для Карпат можуть бути фатальними: «Гори забудовує вітряками бізнес, пов’язаний з ексрегіоналом Єфімовим, який релокували з Краматорська. Якщо раніше вітряки будували на териконах, то зараз піднімаються на вершини понад 1000 метрів, зрізають гірську породу, яка утворювалися тисячоліттями, і роблять подушки для встановлення вітряків».

Ірина Федорів каже, що спорудження вітряків та необхідної для їхнього встановлення і роботи інфраструктури неймовірно шкідливе для Карпат.

«Щоби завезти лопаті, треба прорубати широку дорогу. Бо лопаті не розбираються. Таким чином від підніжжя до вершини знищується багато лісу: зрізається частина гірських порід, прокладається дорога і відбувається забудова вздовж неї. Виникає цілий каскад проблем», – пояснює голова громадської ініціативі «Голка».

Сприяє знищенню унікальних екосистем цьому і недосконала законодавча база.  

У 2025 році Верховна Рада підтримала так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089), який обнулив претензії до підприємців та організацій, які захопили зелені зони та узбережжя, якщо з моменту незаконного відчуження землі пройшло більше 10 років. Якщо ж цей термін ще не минув, і держава чи громада хоче повернути своє майно через суд, то з бюджету треба внести на депозит суму, яка дорівнює ринковій вартості майна. Європарламент та Єврокомісія розкритикували цей закон. Міжнародні партнери назвали це легалізацією краденого.

Читайте також: На Дніпропетровщині назвали громади-лідери у впровадженні екологічних ініціатив

Читайте новини Дніпра сьогодні на Dnipro.media

Поділитись
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter.