Дніпровський театр імені Шевченка опублікував відкритий лист до театральної громадськості із закликом відмовитися від використання обсценної, лайливої або «тюремної» лексики російського походження у театральних постановках. Лист опублікували після виникнення публічної дискусії, яка виникла внаслідок вистави «Баланс» київського «Театру ветеранів» у Дніпрі, яка містила нецензурну лексику.
Про це повідомляють журналісти Dnipro.media із посиланням на лист Дніпровського національного театру Т.Г. Шевченка.
Контекст
Київський «Театр ветеранів» приїхав до Дніпра на фестиваль української драматургії «ДНІПРО.ТЕАТР.UA», де їхня вистава «Баланс» відкривала програму. Показ відбувся у Дніпровському національному академічному українському музично-драматичному театрі ім. Шевченка.
«Баланс» — це сучасна п’єса драматургині Аліни Сарнацької, ветеранки та медикині, яка два з половиною роки служила в Збройних Силах України. Сюжет побудований на її особистому досвіді війни та передає життя медикині після бойових дій, із болем, мовчанням та памʼяттю, що залишаються «на завтра». У виставі присутня ненормативна лексика — за словами виконавиці головної ролі Анастасії Сегеди, близько десяти епізодів за дві години, що є частиною реалістичного відтворення середовища.
Під час відкриття фестивалю артисти помітили традиційні та дещо застарілі, на їхню думку, елементи церемонії: проєкцію Богородиці, читання віршів у сценічних костюмах та появу священника зі вступною промовою. На думку команди, це не відповідало очікуваному формату «фестивалю сучасної п’єси».
Сам показ «Балансу» технічно пройшов без проблем, хоча частина глядачів — близько десяти людей — залишила зал під час вистави. Після завершення на сцену вийшла режисерка театру ім. Шевченка Ольга Волошина, вручила диплом і зазначила, що інші вистави фестивалю будуть «не такими».
Після повернення до Києва театру почали надходити повідомлення про нібито претензії ОВА до керівництва театру ім. Шевченка щодо змісту постановки та її мовної стилістики. За словами Анастасії Сегеди, йшлося про очікування «просвітницького» характеру театру й невдоволення тим, як у виставі показано війну. Водночас виконавиця наголошує: п’єса не має на меті героїзувати події, вона базується на реальних історіях медикині.
У соціальних мережах учасниці «Театру ветеранів» також коментували ситуацію, звертаючи увагу на те, що саме сцени з ненормативною лексикою стали предметом обговорення. Авторка п’єси Аліна Сарнацька додала, що подібні зауваження бували й раніше, але вперше до цього, за її словами, долучилась адміністрація.
Організатори фестивалю озвучили іншу позицію. Головний режисер театру і співорганізатор «ДНІПРО.ТЕАТР.UA» Максим Добролюбов розповів журналістам Dnipro.media, що жодної розмови з адміністрацією не було. За його словами, окремі представники дійсно залишили зал через ненормативну лексику, однак це є їхньою особистою реакцією. Показ «Балансу» він назвав якісним та таким, що відбувся на високому рівні, а шум навколо вистави пов’язав із особливостями театрального менеджменту та приверненням уваги до програми фестивалю.
Детальніше читайте тут: У Дніпрі після показу вистави про війну виникла публічна дискусія щодо нецензурної лексики та цензури
Відкритий лист театру
Колектив Дніпровського національного академічного українського музично-драматичного театру оприлюднив відкритий лист до театральної спільноти України. У зверненні порушують тему мовної культури сучасного українського театру, зокрема — використання на сцені «обсценної лексики російського походження».
На думку авторів листа, під час війни театр має залишатися простором, який формує національну ідентичність, емпатію та патріотизм, а не наслідує чужі мовні моделі. Також зазначили, що вживання російських лайливих слів у постановках, навіть воєнної тематики, є ознакою культурного впливу ворога та наслідком гібридної війни, а також проявом непрофесійності й моральної неготовності частини театральних авторів.
У листі зазначили, що в українській мові й фольклорі достатньо власних, виразних і водночас літературно прийнятних способів передати емоції чи драматизм подій. Митці закликали колег усвідомити небезпеку «словесної окупації» та звернутися до національних мовних традицій у творчій роботі.
Позиція організаторки фестивалю
Режисерка Ольга Волошина розповіла «Детектор медіа», що після фестивалю в театрі протягом місяця відбувалися внутрішні обговорення щодо використання нецензурної лексики в публічному просторі, яку в театрі вважають порушенням законодавства. До Дня української мови і писемності вони провели захід за участі акторів, науковців, військових і журналістів, яких також обурило почуте на сцені. За результатами дискусій і був підготовлений та оприлюднений відкритий лист від імені колективу.
Вона підкреслила, що мета звернення — заявити публічно: у Дніпровському національному академічному українському музично-драматичному театрі не буде лайки на сцені. За її словами, театр не має підтримувати поширення нецензурної мови серед молоді, яке педагоги вже називають проблемою.
Як з’ясували «Детектор медіа», є кілька вистав театрі не з оригінальними назвами п’єс, а саме з російськими адаптаціями. Наприклад, постановка п’єси «Тітка Чарлі» Брендона Томаса у театрі ім. Шевченка називається «Привіт, я ваша тітонька», майже як російський варіант. Також п’єса Карела Чапека «Засіб Макропулоса» поставлена з майже аналогічною з росіянами назвою — «Секрет її молодості». Також вистава «Скрипаль на даху» — це адаптація «Тев’є Тевеля» Шолом-Алейхема російським драматургом Григорієм Горіним, поставлена в Ленкомі наприкінці 80-х.
Волошина відповіла, що не може коментувати постановки, якими не займалася особисто.
Окрім цього, в репертуарі Дніпровського національного академічного українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка є вистава за радянською пропагандистською оперетою «Весілля у Малинівці», поставлена в 2024 році.
На запитання про те, чому в дописі театру російська лайка називається елементом інформаційно-психологічних операцій (ІПСО), Ольга Волошина відповіла, що точні пояснення можуть надати фахівці, які досліджують походження ненормативної лексики. Вона зазначила, що, за тими матеріалами, які їй траплялися, існує різниця між російською та українською лайкою.
Позиція «Театру Ветеранів»
«Театр Ветеранів» заявив, що в умовах війни прагне правди й щирості на сцені. Використання лайки у виставах вважають виправданим, адже саме так звучить мова фронту, і замінити її евфемізмами неможливо. У театрі наголошують, що ці слова мають українське походження, а спроби відмовитися від них на користь «пристойніших» форм — це фактично поступка російським впливам.
Позиція авторки вистави «Баланс»
Аліна Сарнацька заявляла, що театр звів усю постановку до наявності нецензурної лексики. Вона підкреслює, що «Баланс» — це текст про жінку на війні, що виграв три національні конкурси драматургії, а претензії театру вважає необґрунтованими та іронічними. Авторка наголошує на вибірковості критики, порівнюючи її виставу з радянськими постановками в репертуарі театру.
Читайте також: Дніпровська міськрада готує звернення, щоб визначити покарання за російськомовні концерти та музику
Залишайтеся в курсі — останні Дніпровські новини на Dnipro.media
Сподобалася стаття? Став вподобайку!
0