До Верховної Ради України винесли пропозиції до «Моніторингу способу життя суб’єктів декларування», які можуть значно обмежити контроль статків посадовців.
Про це журналісти журналісти Dnipro.media дізнались від Національного агенства з питань запобігання корупції.
З 10 лютого 2025 року на 13 сесії IX скликання Верховної Ради України висунули проєкт про зміни «Моніторингу способу життя суб’єктів декларування» Закону України «Про запобігання корупції». 12 лютого пропозиції прийняли і вже 21 березня була надана порівняльна таблиця щодо пропозицій змін (друга частина).
Які зміни пропонують
Як зазначає НАЗК, нове положення пропозицій значно обмежує перевірку законності статків посадовців. Серед змін, які планують розглянути депутати:
- Обмеження моніторингу способу життя (МСЖ) лише періодом держслужби. Це дасть можливість приховати незаконні статки та уникнути покарання після звільнення.
- Перевірка лише декларанта та його сім’ї. За такою системою посадовці зможуть оформлювати активи на третіх осіб без можливості їх виявлення.
- Скорочення строку перевірки до 3 місяців. Аналіз фінансів, міжнародні запити та дослідження документів займають від 6 місяців, як повідомляє НАЗК. Такі обмеження можуть зробити розслідування корупції неможливим.
У свою чергу Нацагенство з питань запобігання корупції звернулось до Верховної Ради з проханням зберегти дієвий інструмент боротьби з корупцією.
Наразі Цивільний процесуальний Кодекс України дозволяє визнавати активи необґрунтованими, якщо вони оформлені на третіх осіб за дорученням декларанта або якщо посадовець фактично розпоряджається ними. За цим положенням було викрито:
- 231,56 млн грн необґрунтованих активів;
- 30,95 млн грн стягнуто у дохід держави;
- понад 1,5 млрд грн (загальна сума) виявлено необґрунтованих активів та випадків незаконного збагачення.
Чи законне ухвалення пропозицій змін
Попри обмеження для Національного агентства, інші правоохоронні органи за законом зберігають повноваження щодо збору доказів про необґрунтованість активів відповідно до ст. 290 Цивільного процесуального кодексу України.
НАЗК зазначає, що такі зміни можуть призвести до послаблення в контролі за майном публічних службовців, хоча саме цей механізм отримав високу оцінку міжнародних інституцій і сприяв покращенню прозорості.
Дізнайтесь про головні новини Дніпропетровщини на Dnipro.media.
Сподобалася стаття? Став вподобайку!
0