Відновлення Будинку органної музики у Дніпрі є великою проблемою через невизначеність з питанням власності – експерти

Відновлення Дніпропетровського будинку органної та камерної музики, сильно пошкодженого у ніч проти 15 червня 2026 року внаслідок російського обстрілу, може дуже ускладнитися через проблему з правом власності на будівлю Брянської, або Миколаївської, церкви — пам’ятці архітектури національного значення.

Про це журналісти Dnipro.media дізналися з дописів адвоката й громадського діяча Василя Підлужного і начальниці управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради Надії Лиштви.

Надія Лиштва у своєму дописі зазначила, що після обстрілу стіни будівлі посічені всередині й зовні. Майже всі унікальні вітражі 1980-х років авторства В’ячеслава Данилова знищені. Наразі немає остаточного розуміння стану органу.

Підлужний і Лиштва у дописах наголошують, що будівля є не лише концертним майданчиком, а й пам’яткою архітектури. Саме тому після обстрілу постало питання: як її відновлювати, якщо споруда не належить місту чи області.

Кому належить будівля

У 2010 році Господарський суд Дніпропетровської області затвердив мирову угоду у справі між релігійною громадою «Свято-Миколаївський храм» парафії Дніпропетровської єпархії Української православної церкви та Дніпропетровською обласною радою.

Про ухвалу суду згадав у своєму дописі Василь Підлужний.

В ухвалі йшлося про визнання права власності на культову будівлю Свято-Миколаївської, або Брянської, церкви, де розташований Дніпропетровський будинок органної та камерної музики.

Згідно з ухвалою суду, облрада визнала право власності релігійної громади на це нерухоме майно. Водночас мирова угода містила низку умов.

Зокрема, релігійна громада мала протягом 10 років забезпечувати безперешкодний доступ відвідувачів і працівників обласного комунального підприємства «Дніпропетровський будинок органної та камерної музики» до приміщення, де розташований орган. Це було потрібно для утримання інструмента, проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт, репетицій, концертів.

Також угода передбачала доступ до підземного блоку з технічними приміщеннями та обладнанням, яке забезпечує температурно-вологісний режим для органу. Також документ містив гарантії щодо охорони музичного інструмента та заборону змінювати конструкцію будівлі.

У тексті ухвали ці умови прописані на 10 років з дня затвердження мирової угоди. Питання подальшого користування будівлею – відкрите.

Юридична дилема

Василь Підлужний у своєму дописі звернув увагу, що після російського удару постала юридична дилема: пам’ятку потрібно рятувати, але будівля належить релігійній громаді.

За його словами, це ускладнює питання ремонту за бюджетні кошти або кошти міжнародних партнерів. З одного боку, йдеться про збереження пам’ятки національного значення. З іншого — доведеться відновлювати майно, яке не перебуває у власності міста чи області.

Тут могло б дати відповідь законодавство про охорону памʼяток, яке б повинно було б передбачати такі механізми (можливість повернення памʼятки безкоштовно отриманої від держави/громади, у випадку не можливості її збереження; викуп памʼятки місцевою громадою за ціною, що виключає понесені витрати на її відновленням; здійснення ремонтних робіт з подальшим відшкодуванням; тощо). На жаль наше законодавство таких функціонуючих механізмів не передбачає.

Підлужний також зазначив, що окремим механізмом могли б бути вимоги, передбачені охоронним договором з власником пам’ятки. Однак, за його словами, релігійна громада за ці роки не уклала такого договору щодо пам’ятки національного значення.

Надія Лиштва у своєму дописі також наголосила, що будівля належить релігійній громаді, а Дніпропетровський будинок органної та камерної музики як заклад культури обласної ради фактично користується приміщенням на підставі мирової угоди.

Вона поставила питання, як у такій ситуації рятувати культурну спадщину та хто має брати на себе відповідальність за її відновлення.

Що з цим робити взагалі не ясно, враховуючи, що памʼятка належить релігійній громаді (МП), і не є комунальною власністю міста чи області. А єдиний і неповторний заклад культури «Дніпропетровський будинок органної та камерної музики» ДОР сидить там відповідно «мирової угоди» на «пташиних правах». Які є пропозиції? Як будемо рятувати культурну спадщину?

Що відомо про саму пам’ятку

Брянська, або Миколаївська, церква розташована на проспекті Сергія Нігояна, 66. Вона має статус пам’ятки архітектури національного значення.

У радянський період будівлю переобладнали під Будинок органної та камерної музики. Орган встановили у 1980-х роках. Відтоді будівля стала одним із головних концертних просторів Дніпра.

Після обстрілу 15 червня під загрозою опинилися історична будівля, вітражі, інтер’єри та сам орган.

Наразі незрозуміло, хто саме має фінансувати протиаварійні, ремонтні або реставраційні роботи та в якому правовому форматі це можна зробити.

Читайте також: Ще з 23 населених пунктів Дніпропетровщини примусово евакуюють дітей