Прийнятий Верховною Радою у першому читанні новий Цивільний кодекс (законопроєкт №15150), містить положення, які у разі набуття сили закону несуть величезні ризики та загрози для збереження культурно-історичної спадщини, природно-заповідного фонду, для права власності, для свободи слова тощо. А деякі норми документу трактуються правозахисниками як дискримінаційні.
Про це журналісти Dnipro.media дізналися з дописів, розміщених у соцмережах громадськими та правозахисними організаціями.
Нагадаємо, з 15 народних депутатів, обраних у Дніпропетровській області, 10 проголосували за ухвалення у першому читанні проєкту нового Цивільного кодексу.
Центр протидії корупції (ЦПО) звертає увагу на норми, які можуть суттєво покращити життя корупціонерам і ускладнити його антикорупційним активістам та журналістам-розслідувачам.
«Найбільший резонанс викликає стаття, яка закріплює так зване «право на забуття». Відповідно до неї, фізособа може вимагати видалити інформацію про себе з пошукових систем та баз даних не лише якщо вона недостовірна, а й якщо вона просто «втратила суспільний інтерес. Інша стаття відкриває «ящик Пандори» для так званих SLAPP-позовів. Це коли фігуранти розслідувань зможуть вимагати від журналістів та реєстрів припинити публікацію матеріалів про них, обґрунтовуючи це тим, що суспільна увага порушує їхній «інформаційний спокій», – йдеться у дописі ЦПК.
Bihus.Info – команда журналістів-розслідувачів та юристів-антикорупційників – звертає увагу одразу на кілька ризиків. Зокрема, зазначає, що законопроєкт створює такі загрози:
- незаконно виведені з державної чи комунальної власності землі ліси водойми пам’ятки та інші об’єкти буде значно складніше повернути. Причина: поєднання двох механізмів. Посилюється захист «добросовісного набувача» який заявляє що не знав про порушення. З іншого боку, діє десятирічний строк після якого повернути майно стає вкрай складно;
- окремий ризик – реєстри: якщо в них не зазначено що об’єкт має особливий статус або належить державі, його можуть продати як звичайне майно і покупець зможе посилатися на це. Також є ризик, що відлік строку для оскарження будуть починати з моменту запису в реєстрі, а не з моменту коли порушення реально виявили. У підсумку майно можна вивести, оформити через реєстр, перепродати. Під час війни ці ризики лише зростають через проблеми з реєстрами і документами.
Також антикорупційники зазначають, що новий Цивільний кодекс суттєво обмежує права ЛГБТ+ людей. Вони згідно з цим документом не мають права на офіційне оформлення стосунків всиновлення спадкування тощо. Шлюби трансгендерних людей автоматично анулюються.
Також запроваджується термін «примирення» для пар у разі розлучення.
«Це, – зазначають антикорупційники, – може вдарити по людях які страждають від насильства адже вони не зможуть швидко вийти зі стосунків. Крім того, якщо людина передумає укладати шлюб після заручин, з неї можуть стягнути компенсацію. Кодекс вводить позовну давність для стягнення пені за елементами – 6 місяців. Наразі відсутність таких вимог фактично не обмежує строк для позову, що дозволяє компенсувати тривалу несплату аліментів. Нова норма різко звужує ці можливості та може стимулювати недобросовісну поведінку платників».
На суттєві загрози для ЛГБТ+ людей звертає увагу і громадська організація «КиївПрайд»:
«На практиці проект прибирає навіть наявні можливості. Можливе судове визнання фактичних сімейних відносин. У новому проекті ці механізми нівелюються, а одностатеві партнери_ки не визнаються членами сім’ї навіть через суд. Тож йдеться не лише про відсутність прогресу а про відкат».
Експертний ресурс «Гендер в деталях» наголосив у своєму дописі, що серед розробників нового Цивільного кодексу – народні депутати, відомі своєю гомофобною та трансфобною позицією та принциповим неприйняттям реєстрованих партнерств. Це: Іван Калаур, Володимир Ватрас, Сергій Власенко.
Народна депутатка Інна Совсун теж звертає увагу на положення про можливість «примирення подружжя» через суд. За її словами, нечітке визначення поняття «доброзвичайність» може дати суддям можливість затягувати процес розлучення на місяці.
«При цьому автори постійно апелюють до того, що його писали найкращі юристи країни. Є в цьому аргументі одна проблема: жити за ним будуть не тільки найкращі юристи, а й усі громадяни й громадянки України. І ці громадяни й громадянки — давно вийшли за межі радянських уявлень про домострой, які намагаються видати за сучасні новітні ідеї у формі «доброзвичайності», – зазначає депутатка.
Читайте також: У Дніпрі проведуть акцію проти нового Цивільного кодексу: де і коли це відбудеться
Сподобалася стаття? Став вподобайку!
0