«Гризу все, що мені заважає і люблю увагу»: як життя вело мене до заснування медіа

Співзасновниця Dnipro.media Анна Матвієнко

Цю колонку написала Анна Матвієнко — CEO Dnipro.media, SEO-спеціалістка, волонтерка та координаторка ініціативи «Вшануй у Дніпрі».

Як все починалось

Я народилась у приватному будинку на вулиці Робочій у Дніпрі. Коли я почала ходити, батьки часто сажали мене в манеж, щоб я не розкидала все довкола. Манеж протримався недовго — коли мені було дуже треба, я просто прогризла дірку в сітці манежу й пішла по своїх справах. Цей випадок ілюструє мій підхід до життя: я люблю свободу, увагу до себе й гризу все, що обмежує мене.

Аня Матвієнко з Дніпра маленька
Мама ще не знає, що я поламала ялинку в сусідній кімнаті

Куди йти, що робити

У 8 років я мріяла стати моделлю. У 12 років я зрозуміла, що мій зріст 152 см навряд чи зміниться — тож мрію про модельну кар’єру довелось залишити.

Розказую папі, що я буду на велосипеді на телебачені показувавти трюки

У школі я прогулювала уроки, пила «Рево» за гаражами. Коли батько сказав, що грошей на університет у родині немає, я взялась за голову й почала вчитись. Точні науки мені давались погано, тож точила гуманітарні. Батько сказав, що не вірить, що я вступлю. Я вступила на бюджет. Спеціальність — «Видавнича справа та редагування».

З вчителькою англійської Оксаною. Англійську я любила

Витрачати час — не для мене

На першому ж курсі я зрозуміла, що видавати книжки й працювати журналістом не буду. Пішла працювати. Півтора року відпрацювала хостесою у «МакДональдсі» (проводила дитячі дні народження) — досі вважаю це одним із найбільших досягнень у житті! Там я навчилась цінувати кожну хвилину й гроші. За перший же тиждень роботи у мене в касі було -300 грн (для 2013 року — гроші великі), які треба було покласти зі свого карману в касу. Ну що ж, довелось вчити арифметику, яку я так не любила. Вже наступного року я виграла конкурс «Найкраща хостеса України» (так, був і такий). Мала їхати на нагородження в Сочі — і, на щастя, через збіг обставин туди так і не потрапила.

Вам теж здається, що Рональд Макдональд кріповий?

Money, money, money

Гроші я люблю, тому вирішила на третьому курсі відкрити власний бізнес. У моду входили вендингові автомати, а в рідному університеті їх не було. Тож я накопичила грошей і купила кавовий автомат. Домовитись з ректором універу за часів Януковича — ще та «тємка». Домовилась. Поставили автомат. Але вже у 2014 році все змінилося: ректор був у Партії регіонів, і «лавочку прикрили». Довелось думати, як крутитись далі.

У серці лунає музика

Дивним чином у моєму характері поєднується прагматичність із любов’ю до творчості й романтики. Тому з 15 до 25 років я примудрялася поєднувати навчання й роботу з рольовими іграми — їздила на полігони в історичних костюмах, перевтілюючись у фентезійних чи історичних персонажів, а також грала в театральних групах.

На гастролях з театром «Табу»

Десь в 2016 заснували з однодумцями етно-гурт «Сказки Вдогонку». Ми писали пісні й музику, грали на всьому, на чому можна, й гастролювали по лісах і галявинах України. Було весело, хоч десь знадобилися 9 класів музичної школи, яку я закінчила.

Сказки вдогонку
Фотосет гурту «Сказки Вдогонку»

В інтернеті навіть залишилися декілька записів — послухайте, якщо вам цікаво.

👉 https://soundcloud.com/xxp8zioaoi22

А тут мої записи гри на фортепіано й одна моя пісня

👉 https://soundcloud.com/ann-ann-219070308

Знову в школі

Після 4 курсу я почала працювати репетитором і готувати випускників до ЗНО з англійської мови та української мови і літератури. Вітром мене занесло на практику в приватну школу, де я залишилася на три роки. Мені сподобалося вчителювати, чесно. Досі спілкуюся з учнями.

Перед поїздкою на турбазу після останнього дзвоника

 Але, як я вже казала, я люблю гроші, а на вчительську зарплату особливо не «закохаєшся» у гроші — тож я пішла в digital marketing.

Войти в IT

Мама учня під час літніх канікул запросила мене на практику контент-райтером у крутий український технічний SEO-продукт. Це було важко, іноді я думала, що це не для мене. І моя керівниця з часом подумала так само і… звільнила мене через 1,5 року. Це було фіаско. Можна було здатись. Але це не для мене.

Let it be

Через тиждень я знайшла роботу в маркетинговому SEO-агентстві в Дніпрі — і почала «вкалувати». За півтора року я пройшла шлях від Junior SEO до Head of SEO з командою в 17 людей. Зарплата виросла в 4 рази протягом 1,5 року. Змогла.

Фотосет з Idea Digital Agency

По дорозі ридала від виснаження. Зараз думаю: навіщо це було? Мабуть, тоді здавалося, що конче потрібно щось доводити — собі, іншим, світу, тому працювала по 12 годин на день мінімум. Хелоу, вигорання — good buy, кукуха.

Куди далі

Почалась повномасштабка.

Я почала волонтерити та ставити собі питання — куди йдуть бюджетні кошти Дніпра — другого після Києва міста за обсягом бюджету громади. Так я долучилась до руху «Гроші на ЗСУ Дніпро» й почала боротись за збільшення фінансування ЗСУ з міського бюджету. Cтала координаторкою ініціативи «Вшануй» у Дніпрі. Бо у мене є ще одна риса характеру, яка заважає мені жити — загострене почуття справедливості.

У 2022 році я перейшла на роботу в міжнародну компанію з офісом у Берліні й декілька разів пробувала виїжджати за кордон — мені не сподобалося. Саме в цей період я зрозуміла, що east or west, but home is best. Люблю Дніпро. І ненавиджу. Але жити хочу тільки тут. 

Місто моєї сили, моїх людей, мого минулого і майбутнього.

Dnipro.media

Історія створення медіа заслуговує на окрему колонку, яку ми напишемо разом зі співзасновницею і шеф-редакторкою Нікою Єгоровою років так через п’ять. Поки рано.

Я можу наговорити тут багато гарних фраз. Що мета заснування медіа — розбудова незалежної журналістики в Дніпрі, що 10 найпопулярніших медіа міста кимось куплені або вже закрились, і що в мільйонному місті критично не вистачає незалежних локальних ЗМІ. Що життя мене буквально готувало саме для Dnipro.media. І це все — правда!

Медіабіль 2025
На конференція «Медіабіль-2025» розказуємо про болі незалежного медіа

Але, пишучи цю статтю, я розумію головну причину: я дніпрянка до кісток. А це значить, що головна мотивація створення медіа — це доказати собі й іншим: ми зможемо.

Мені дуже хочеться, щоб через п’ять років ми увійшли в топ найпопулярніших медіа Дніпра. Щоб сформували довкола себе спільноту однодумців — тих, хто пишається Дніпром з усіма його перевагами й недоліками, красою та вбогістю. І постити досягнення на всі соц мережі. 

Люблю Дніпро. Люблю дніпрян. Вірю в Dnipro.media. І ви теж вірте й підтримуйте нас, ми — класні.

Ваш донат — це наша суперсила!

Підтримати

Якщо у вас є експертна думка, досвід, яким варто поділитися, або важлива тема, яку ви хочете висвітлити — ми відкриті до співпраці! Надсилайте свої пропозиції на [email protected]

Поділитись
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter.