У Музеї історії Дніпра презентували проєкт «Невидимі мури. 3D-візуалізація зниклої козацької фортеці», створений за підтримки Українського культурного фонду. Ініціатива покликана відтворити віртуальний образ козацького укріплення, що колись розташовувалося на території сучасного Новокодацького району Дніпра.
Про це повідомляють журналісти Dnipro.media, які відвідали презентацію.
Відродження забутої фортеці
Як зазначив заступник директора музею Святослав Чирук, цей проєкт — початок масштабної дослідницької роботи:
«Ми розпочали цю роботу і будемо її продовжувати. Це не об’єкт, який вже завершено. Це лише початок нашої роботи. Вийшло дуже гарно, і, звісно, є різні думки — це теж чудово. Але головне, що ми можемо побачити те, чого вже давно немає в реальності».
Він нагадав, що від самої фортеці Новий Кодак майже нічого не залишилося:
«Вона була стерта не тому, що її спеціально знищили, а тому, що з часом територія перетворилася на робітниче селище. Люди просто забули, що тут колись стояла фортеця».
Як створювали 3D-модель Нового Кодаку
Під час заходу відвідувачам показали відео 3D-моделі, створеної за історичними планами XVIII століття та матеріалами досліджень запорозьких укріплень. У моделі можна побачити, як виглядало поселення Нові Кодаки: вали, брами, церква та житлові будівлі, а також частину поселень поза мурами.
Архітектор-містобудівник та учасник проєкту Олександр Харлан, який розробив ескізи для візуалізації, розповів про труднощі реконструкції:
«Складнощів багато, особливо коли працюєш у сфері, яка малодосліджена. У Південно-Східній Україні майже немає збережених зразків архітектури тих часів. Доводиться збирати все по крихтах — з планів, архівів, описів».
За словами дослідника, під час створення 3D-моделі використовували натурні обстеження місцевості, адже важливо було зрозуміти масштаби і топографію:
«Ми маємо справу з ділянкою понад чотири гектари на схилі — це величезна територія, яку складно було відтворити з урахуванням реального рельєфу. Але без цього неможливо відчути масштаб стародавньої фортеці».
Олександр Харлан також наголосив, що проєкт спирається не лише на креслення, а й на аналогії з іншими козацькими укріпленнями. За його словами, без аналогій у подібних проєктах не обійтися, тому що у межах дослідження однієї фортеці може не бути достатньо інформації для її відтворення. Натомість дослідження інших козацьких поселень можуть допомогти заповнити прогалини.
Археологія і цифрова спадщина
До проєкту долучилися також фахівці музею Дмитра Яворницького, які віднайшли артефакти, безпосередньо пов’язані з Новим Кодаком. Науковець та директор музею Олександр Старік розповів:
«Коли ми почали шукати речі, що могли б мати пряме відношення до фортеці, виявилося, що це переважно культові речі — Євангелія, церковні тканини, ікони. Це беззаперечні речові джерела, які підтверджують існування Новокодацької церкви».
Він додав, що нині на місці фортеці тривають локальні археологічні дослідження:
«Ми працюємо на території приватних будівель, де збереглися шари XVIII століття. Уже є матеріали, які відкривають побут мешканців після козацької доби — XIX і початку XX століття. Це дає змогу інакше подивитись на витоки Дніпра».
Окрема частина презентації була присвячена цифровій платформі музею. Святослав Чирук зазначив, що 3D-модель уже доступна онлайн, де люди можуть походити по Новому Кодаку, зайти у деякі будівлі та почитати про експонати, що в них розташовані.
Він додав, що команда планує подальший розвиток проєкту у форматі віртуальної реальності: «Це допоможе краще зрозуміти, як жили люди в ті часи — як працював перевіз через Дніпро, як виглядали козацькі двори, які були ціни на товари».
Важливість проєкту
Завершуючи захід, організатори подякували всім, хто долучився до створення проєкту, і закликали містян брати участь у його подальшому розвитку. Владислав Чернігов звернувся до присутніх:
«Ми хочемо, щоб цей проєкт не був лише науковим експериментом для вузького кола фахівців. Це має бути робота для всіх, хто любить своє місто і хоче знати його історію».
Організатори сподіваються, що у майбутньому проєкт стане основою для нових досліджень і популяризації історії Дніпра серед молоді та туристів.
У коментарі Dnipro.media Святослав Чирук зазначив, що така робота важлива для місцевих мешканців:
Археологічні й візуальні дослідження допомагають людям побачити, що історія міста — це не абстракція. Кожен мешканець Нового Кодаку може зрозуміти, що його будинок стоїть не просто на степу, а на місці стародавньої фортеці.
Коли ми працюємо з людьми на місці і розповідаємо, що тут було, вони починають інакше ставитися до свого середовища. На жаль, нині бастіони фортеці часто використовуються як місця для смітників. Але коли люди усвідомлюють історію цих місць, вони починають їх цінувати.
Він також наголосив, що 3D-візуалізація допоможе не лише у збереженні пам’яті, а й у розвитку туризму:
Коли Новий Кодак почнуть сприймати як історичну локацію, сюди зможуть приїжджати туристи. Це стане стимулом для місцевого бізнесу і приведе нове життя у цей район
Олександр Старік також у коментарі Dnipro.media розповів про важливість подібних проєктів:
Завжди, де б ми з вами не жили, нас цікавить історія цієї місцевості. Особливо в такі кризові моменти, (як війна — Dnipro.media), людина звертається до історії. Все тому, що хочеться почути підтвердження, що ми тут не перші, що до нас тут жили наші предки. І якщо це стосується витоків саме Дніпра, то Новий Кодак безпосередньо — це те місто, де відбувалися одні з перших процесів урбанізації.
Тому отакі археологічні та візуальні дослідження, які ми бачимо в цьому проєкті, дають змогу побачити, як саме жили в цьому населеному пункті раніше.
Також він наголосив, що такий проєкт до того ж розвінчує популярні міти про степові регіони:
Раніше існувала теорія, що степах зазвичай нічого не будували. А насправді це дійсно паланкове містечко, яке звели люди давно й воно відігравало важливу роль, на той час, у торгівлі та військових походах. Тому я думаю, що цей проєкт буде цікавим усім людям, особливо мешканцям Новокодацького райони, які можуть дізнатися, що їхні будинки не виникли посеред нічого
Ваш донат — це наша суперсила!
ПідтриматиЧитати також: 1524, 1645 чи 1776: коли ж заснували Дніпро?
Сподобалася стаття? Став вподобайку!
0