Як оформити спадщину під час війни в 2026 році

Оформлення спадщини під час воєнного стану в Україні має кілька важливих нюансів. Частина людей досі вважає, що через війну строки автоматично «заморожені» або що до нотаріуса потрібно йти лише після шести місяців. Насправді це одна з найпоширеніших помилок, через яку спадкоємці можуть втратити час і змушені звертатися до суду.

У цьому матеріалі пояснюємо, як оформити спадщину під час воєнного стану, до кого звертатися, які документи підготувати, що робити, якщо строк пропущено, та як діяти, якщо спадщина пов’язана з тимчасово окупованою територією чи зоною бойових дій.

Коли відкривається спадщина і з чого почати

Спадщина відкривається після смерті людини. Часом відкриття спадщини, відповідно до статті 1220 Цивільного кодексу України (ЦКУ), є день смерті особи або день, з якого її оголошено померлою.

Саме з цього моменту, за загальним правилом, починається строк прийняття спадщини. Якщо спадкоємець не проживав постійно разом із померлим на момент відкриття спадщини, він має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Це передбачено статтею 1269 ЦКУ.

Перша дія — не чекати закінчення шести місяців, а звернутися до нотаріуса протягом цього строку. Це може бути державний або приватний нотаріус.

Адвокат із Дніпра Станіслав Ліфлянчик пояснює, що найчастіша помилка громадян — саме неправильне розуміння строків.

«Найголовніша помилка — пропуск строку на прийняття спадщини. У нас в законі передбачено, що спадщина приймається протягом шести місяців. І в нашого населення дуже часто в голові засідає думка, що треба подавати заяву до нотаріуса після шести місяців. Вони пропускають строк, приходять до нотаріуса — і далі вже відмова», — каже адвокат.

Тобто шість місяців — це не час очікування перед першим зверненням, а строк, у межах якого спадкоємець має заявити про своє бажання прийняти спадщину.

Базовий алгоритм вступу в спадщину:

1. спочатку отримати свідоцтво про смерть спадкодавця;
2. звернутися до нотаріуса;
3. подати заяву про прийняття спадщини;
4. зібрати документи, які підтверджують родинні зв’язки, право на спадкування та склад майна;
5. після завершення шестимісячного строку отримати свідоцтво про право на спадщину.

До якого нотаріуса звертатися

У спадкових справах ключову роль відіграє нотаріус. Саме він відкриває спадкову справу, перевіряє документи, коло спадкоємців, наявність заповіту, склад майна та після завершення процедури видає свідоцтво про право на спадщину.

Запит нотаріус спадщина часто зводиться до питання: до кого саме йти — державного чи приватного нотаріуса. Закон дозволяє звернутися і до державного, і до приватного нотаріуса. Водночас у складних справах важливо обрати фахівця, який працює зі спадковими питаннями та має доступ до необхідних реєстрів.

Після подання заяви спадкоємець може збирати інші документи. За словами адвоката, головне — вчасно заявити про прийняття спадщини, а вже потім разом із нотаріусом допрацьовувати документи, яких не вистачає.

Який строк подання заяви про прийняття спадщини

За статтею 1270 ЦКУ заява про прийняття спадщини подається протягом шести місяців з часу відкриття спадщини. У більшості випадків це шість місяців з дня смерті людини.

Важливо не плутати дві дії: подання заяви та отримання свідоцтва про право на спадщину. Заяву потрібно подати до спливу шести місяців. А свідоцтво про право на спадщину, як правило, видають уже після завершення цього строку.

Під час воєнного стану не варто орієнтуватися на поради з інтернету про те, що строк автоматично становить десять місяців або завжди «заморожується». У 2026 році безпечніше виходити із загального правила: спадкоємець має подати заяву протягом шести місяців.

Водночас ЦКУ містить окремі норми для періоду воєнного стану. Зміни до Цивільного кодексу України, внесені Законом України №3450-IX, передбачають: якщо смерть фізичної особи зареєстрована пізніше ніж через один місяць з дня смерті або дня, з якого її оголошено померлою, строки для окремих спадкових дій обчислюються з дня державної реєстрації смерті. Але часом відкриття спадщини все одно вважається день смерті спадкодавця або день, з якого його оголошено померлим.

Тому, якщо смерть була зареєстрована із запізненням, особливо на тимчасово окупованій території або в зоні бойових дій, варто одразу звернутися до нотаріуса або адвоката й уточнити, як саме рахувати строк у конкретній справі.

«Друга найпоширеніша думка — що те, що людина знаходиться за кордоном або що йде війна, є поважною причиною не займатися спадщиною. Це знову приводить до пропуску строків і до доволі складних судових справ», — говорить Станіслав Ліфлянчик.

Спадщина за заповітом і без заповіту: у чому різниця

Стаття 1217 ЦКУ передбачає два види спадкування: за заповітом або за законом.

Спадщина за заповітом оформлюється тоді, коли померла людина за життя склала заповіт і визначила, кому має перейти її майно. У такому разі нотаріус перевіряє заповіт, його чинність, коло спадкоємців та можливу наявність осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині.

До таких осіб можуть належати, зокрема, неповнолітні або непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова чи вдівець, непрацездатні батьки. Тобто навіть якщо є заповіт, у деяких випадках частина майна може належати особам, яких у ньому не вказали.

Спадщина без заповіту оформлюється за законом. У такому випадку майно переходить спадкоємцям у порядку черговості. Насамперед це діти, чоловік або дружина, батьки померлого. Якщо спадкоємців першої черги немає або вони не прийняли спадщину, право може перейти до наступних черг.

Для спадкування за законом особливо важливо підтвердити родинні зв’язки. Це можуть бути свідоцтва про народження, шлюб, зміну імені або прізвища, рішення суду про встановлення факту родинних відносин.

Якщо у документах є розбіжності — наприклад, різне написання прізвища, помилки у датах або відсутні архівні документи, — нотаріус може відмовити у видачі свідоцтва до усунення проблеми. У складних випадках це вирішується через суд.

Які документи потрібні для оформлення спадщини

Повний перелік документів залежить від конкретної ситуації: чи є заповіт, яке саме майно входить до спадщини, чи всі документи збереглися, чи є інші спадкоємці, чи пов’язана справа з окупованою територією або зоною бойових дій.

Базові документи для оформлення спадщини зазвичай такі:

• паспорт спадкоємця;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків;
• свідоцтво про смерть спадкодавця;
• документи, що підтверджують родинні зв’язки, якщо спадкування відбувається за законом;
• заповіт, якщо він є;
• документи на майно: свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу, дарування, витяг з Державного реєстру речових прав, документи на землю, технічна документація тощо;
• довідка або інші документи про останнє місце проживання спадкодавця — якщо вони потрібні у конкретній справі;
• документи про зміну прізвища, імені або по батькові, якщо такі зміни були.

Якщо спадкоємець має дітей або потрібно підтвердити родинні зв’язки, можуть знадобитися свідоцтва про народження. 

Детальніше: як отримати свідоцтво про народження

Якщо частина документів є у цифровому форматі, варто заздалегідь уточнити у нотаріуса, які саме документи потрібно надати в оригіналі, а які можуть бути підтверджені через державні реєстри чи застосунок. Також корисною може бути інструкція: як додати ID-картку та закордонний паспорт у Дію 

Адвокат радить перевірити документи якомога раніше.

«По-перше, треба перевірити всі документи, щоб були однакові прізвища або щоб були всі свідоцтва, всі документи, які підтверджують наявність родинного зв’язку. Особливо, коли помирає дуже літня людина, можуть починатися пошуки документів по архівах. Але це все можна робити вже після того, як ви подали заяву до нотаріуса про прийняття спадщини», — пояснює Станіслав Ліфлянчик.

Тобто головне — не відкладати першу заяву. Документи можна дозбирати пізніше, але пропущений строк може значно ускладнити справу.

Що робити, якщо шість місяців уже минули

Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк, це не завжди означає, що спадщину втрачено остаточно. Але процедура стає складнішою.

Стаття 1272 ЦКУ передбачає: якщо спадкоємець протягом встановленого строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Водночас ця ж стаття визначає два варіанти дій.

Перший — письмова згода інших спадкоємців, які вже прийняли спадщину. Якщо вони не заперечують, спадкоємець, який пропустив строк, може подати заяву нотаріусу.

Другий — звернення до суду. У такому разі потрібно доводити, що строк був пропущений з поважної причини, і просити суд визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Перед зверненням до суду важливо отримати у нотаріуса постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Це не має бути усна відповідь, звичайний лист або довідка.

«Якщо нотаріус каже, що ви не можете прийняти спадщину, тому що строк пропустили, документів недостатньо, у прізвищі помилка або є інша причина, скоріш за все доведеться звертатися до суду. Але для цього треба обов’язково отримати від нотаріуса документ, який називається постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Не довідку, не лист і не просто слова нотаріуса», — наголошує адвокат.

За словами Станіслава Ліфлянчика, спадкові справи часто є складними, бо в них може бути мало доказів, багато сімейних обставин, старих документів, помилок у прізвищах або втрачених архівів.

«Люди іноді дуже спрощують. Вважають: не подав заяву до нотаріуса, піду до адвоката, він подасть заяву до суду, і суд усе задовольнить. Ні, спадкові справи — одні з найскладніших, тому що в них завжди дуже мало доказів і складні сімейні зв’язки», — каже адвокат.

Тому, якщо строк пропущено, варто не затягувати, а звернутися до адвоката, який працює саме зі спадковими справами.

Якщо спадщина пов’язана з окупованою територією або зоною бойових дій

Під час воєнного стану окремі складнощі виникають у справах, де спадкодавець помер на тимчасово окупованій території, майно розташоване на ТОТ або в зоні бойових дій, документи залишилися на небезпечній території чи спадкоємець виїхав в інший регіон.

Зміни до ЦКУ, внесені Законом України №3450-IX, передбачають окремі правила для таких випадків. У період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування, якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, територія активних бойових дій або тимчасово окупована територія, заяви щодо спадщини можуть подаватися нотаріусу незалежно від місця відкриття спадщини.

Якщо смерть людини сталася на тимчасово окупованій території, перед зверненням до нотаріуса може знадобитися встановити факт смерті та отримати українське свідоцтво про смерть. Для цього родичі або інші заінтересовані особи можуть звернутися до суду на підконтрольній Україні території, а після рішення суду — до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Для переселенців або спадкоємців, які виїхали з небезпечних територій, також може бути корисною інструкція: як отримати статус ВПО

Адвокат звертає увагу: навіть якщо майно зараз на окупованій території, спадщину все одно варто оформлювати.

«Є думка, що якщо майно знаходиться на окупованій території, не треба приймати спадщину. Це неправильно. Сьогодні територія окупована, завтра не окупована. Сьогодні не передбачено компенсацій за це майно, а завтра може бути передбачено. Тому треба все оформлювати вчасно», — пояснює Станіслав Ліфлянчик.

Найскладніші ситуації, за словами адвоката, виникають тоді, коли право власності на майно оформлювали давно, а даних немає в електронних реєстрах.

«Наприклад, майно було оформлене до 2009 чи 2013 року, його немає в електронних реєстрах, усі документи були паперові в БТІ. Якщо документів немає, треба шукати, куди вивезли архів БТІ з відповідного міста, подавати запити. Саме тут починаються нюанси», — говорить адвокат.

У таких випадках спадкоємцю може знадобитися допомога нотаріуса, адвоката, архівів, БТІ або суду.

Перебування за кордоном саме по собі не означає, що спадкову справу можна відкласти на невизначений час. Якщо людина є спадкоємцем, їй варто якнайшвидше зв’язатися з нотаріусом або адвокатом в Україні та з’ясувати, як подати заяву.

У багатьох випадках заяву можна оформити за кордоном, засвідчивши підпис у встановленому порядку, а потім передати документ в Україну. Але конкретний порядок залежить від країни перебування, вимог до легалізації документів, роботи консульських установ та обставин спадкової справи.

Тому спадкоємцям, які виїхали з України, не варто чекати повернення. Краще одразу з’ясувати, які дії потрібно зробити до завершення шестимісячного строку.

Коли нотаріус може відмовити

Нотаріус може відмовити у вчиненні нотаріальної дії, якщо для цього є законні підстави. Стаття 49 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріус відмовляє, зокрема, якщо вчинення дії суперечить законодавству або людина не подала документи, необхідні для її вчинення.

Найчастіші причини у спадкових справах такі:

• пропущений строк для прийняття спадщини;
• немає документів, що підтверджують родинні зв’язки;
• у документах є помилки або розбіжності;
• немає документів на майно;
• спадкова справа вже відкрита в іншого нотаріуса;
• є спір між спадкоємцями;
• потрібно встановити юридичний факт у суді;
• майно не зареєстроване в електронних реєстрах, а паперові документи втрачені або залишилися на окупованій території.

Важливо: за статтею 49 Закону України «Про нотаріат», на вимогу людини, якій відмовили у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус має викласти причини відмови письмово та роз’яснити порядок її оскарження. Про відмову нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Саме тому в складних спадкових спорах потрібно отримати не усне пояснення, а постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Цей документ може знадобитися для звернення до суду.

Чому не варто відкладати оформлення спадщини

Спадщина може включати не лише квартиру, будинок чи земельну ділянку. За статтею 1218 ЦКУ до складу спадщини входять права та обов’язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Це може бути нерухомість, автомобіль, земельна ділянка, банківські рахунки, частка у бізнесі, корпоративні права, недоотримані виплати, а також борги та інші зобов’язання.

Якщо спадкоємець не подає заяву вчасно, він ризикує втратити можливість оформити майно без суду. Навіть якщо всі інші спадкоємці не заперечують, потрібно буде отримувати їхню письмову згоду. Якщо згоди немає — доведеться звертатися до суду.

Особливо важливо не зволікати, якщо:

• спадкоємців кілька;
• між родичами є конфлікт;
• у документах є помилки;
• спадкодавець жив або помер на окупованій території;
• майно розташоване в зоні бойових дій;
• документи на майно старі або втрачені;
• спадкоємець перебуває за кордоном;
• є неповнолітні спадкоємці;
• спадщина включає нерухомість, землю або бізнес.

У таких випадках краще звернутися до нотаріуса одразу після отримання свідоцтва про смерть, не чекаючи завершення шестимісячного строку.