«Ми виграли грант — 30 тисяч, і хочемо відмовитись від нього»: як пройшли громадські слухання щодо розвитку місцевого самоврядування

У Дніпровській міській раді 22 жовтня відбулися громадські слухання щодо Програми розвитку місцевого самоврядування міста Дніпра на 2026–2030 роки. Участь в обговоренні взяли представники громадських організацій, волонтерських об’єднань, медіа та громадських рад.

Детальніше про те, як пройшли громадські слухання щодо Програми розвитку місцевого самоврядування — в матеріалі Dnipro.media.

Головував на слуханнях Артем Нідєлько — директор Департаменту з питань місцевого самоврядування, внутрішньої та інформаційної політики Дніпровської міської ради. Секретаркою слухань обрали Ольгу Мальцеву, начальницю відділу внутрішньої політики.

Про програму

На початку слухань Артем Нідєлько презентував основні положення програми. За його словами, документ має забезпечити прозорість, відкритість та ефективність діяльності міської ради, комунальних підприємств і депутатського корпусу.

«Це не просто черговий документ, а план дії громади, спрямований на зміцнення зв’язку між владою та людьми, розвиток місцевої демократії, партнерства й довіри», — зазначив він.

Програма передбачає підтримку інститутів громадянського суспільства, розвиток офіційних каналів комунікації, оперативне реагування на фейки та проведення навчальних заходів для працівників міських структур. Загальний обсяг фінансування розрахований на п’ять років і становить 112,15 млн грн, з яких 42% планують спрямувати на інформування населення, 32% — на підтримку громадських організацій, 14% — на освітньо-культурні заходи, 12% — на технічне забезпечення й моніторинг.

Детальніше про програму: Відбудуться слухання проєкту Програми самоврядування — що планують на 2026–2030 роки

Виступи учасників

Валерій Тютюнник («Закон і Право»)

Першим слово взяв Валерій Тютюнник, представник організації «Закон і Право». Він підняв питання про дисбаланс між народовладдям і місцевим самоврядуванням. Окрім цього зазначив проблему у конкурсних програмах для організацій місцевого самоврядування.

«Якщо говорити про конкурс програм, то він, на мою думку, призводить до того, що перемогу отримують лише ті ініціативи, які задовольняють владу. Власне, на цьому все й обмежується. Основна спрямованість таких програм полягає в інформуванні, але воно здебільшого зводиться до просування іміджу міста Дніпра та його посадових осіб, хоча ця складова, безумовно, є частиною роботи. Такий підхід, утім, може відсунути на другий план інформування громадян про можливості прямої участі — громадські слухання, бюджети та інші механізми», — зазначив він.

Окрім цього Валерій Тютюнник запропонував створити окремий громадський пріоритетний фонд і збільшити частку незалежних представників у конкурсних комісіях.

Щодо питання контролю, важливо також переглянути принципи формування конкурсної комісії з відбору проєктів і забезпечити, щоб більшість її складу — щонайменше 50 плюс 1 відсоток — становили представники незалежних громадських інституцій

Олег Ростовцев (Громадська рада)

Далі виступив член управління Громадської ради при міськраді Олег Ростовцев. Він звернув увагу на односторонність комунікації між владою та громадою.

Програма говорить, як влада має інформувати громаду. Але хто буде інформувати владу? Потрібно, щоб медіа і журналісти мали можливість ставити питання чиновникам і отримувати публічні відповіді

Він додав, що система підтримки громадських організацій має бути прозорою і рівною для всіх.

Микита Жалнін («Шлях до Здоров’я»)

Представник медичного центру «Шлях до Здоров’я» Микита Жалнін розповів про труднощі з отриманням грантових коштів на реабілітацію військових.

Ми виграли грант — 30 тисяч гривень на реабілітацію, щоб відновити частину ветеранів. І хочемо відмовитись від нього, тому що 19 разів ми були в казначействі, і за всі 19 разів не змогли навіть відкрити рахунок. А це був перший етап реалізації цього гранту. Це видається нам як приниження. Тому що 19 разів — це багато. Якби ми були трохи досвідченіші, то, мабуть, вже після трьох разів перестали б це робити. Але ми, по недосвідченості своїй, зробили 19 спроб. І вже після скінчилася наснага і натхнення — просто не хочеться далі цим займатися

Микита Жалнін запропонував міській владі створити простіші механізми співпраці для реабілітаційних центрів.

Під час обговорення представники інших організацій підтримали ідею спільної координаційної групи для допомоги медичному центру.

Олександр Притула («Всеукраїнська організація «Спас»)

Олександр Притула наголосив на потребі визначати щорічні пріоритети у межах програми.

Сьогодні ключові напрями — це ветеранська політика та національно-патріотичне виховання. Програма має бути гнучкою, щоб адаптуватися до нових викликів

Також він підтримав міську владу у прагненні продовжити європейську практику фінансової підтримки громадських ініціатив.

Олександр Раков (БФ «Сприяння 25-тій окремій повітрянодесантній Січеславській бригаді»)

Олександр Раков підкреслив важливість міждепартаментної співпраці та конкуренції ідей:

Такі програми (підтримки місцевих організацій — Dnipro.media) мають діяти в усіх департаментах, щоб кожен проєкт стимулював інші робити краще

Окрім цього він закликав збільшити фінансування на програми інститутів громадського самоврядування, щоб більша кількість організацій змогла отримувати кошти на свою діяльність.

Євген Терещенко («Гроші на ЗСУ»)

Євген Терещенко висловив невдоволення тим, що міська влада не реагує на пропозиції волонтерів і петиції.

Ми збирали тисячі підписів, але ніхто не хоче чути. Програма має бути про довіру й відкритість, але поки нас просто ігнорують

Артем Неділько відповів, що це питання не стосується Програми розвитку місцевого самоврядування.

Питання від Dnipro.media

Підтримка інституцій громадського самоврядування

Журналіст Dnipro.media запитав, чому підтримка недержавних та благодійних організацій у Програмі оцінена в 35 млн грн: як розраховувалась ця потреба, чи буде конкурс відкритим і чи оприлюднять результати — хто переміг, з якими проєктами та які результати досягнуто.

У відповідь Артем Нідєлько повідомив, що ця сума є плановим показником на п’ять років і ґрунтується на показниках 2025 року, коли виділили 5,5 млн грн на рік і підтримано 25 із 36 поданих проєктів. Після завершення кожного конкурсу звітність по всіх організаціях буде публікуватися на сайті міської ради.

Видатки на «розміщення інформації у медіа»

Видатки на розміщення інформації в медіа оцінили у 32,5 млн грн — по 6,5 млн грн щороку. Журналіст Dnipro.media запитав, за якою методикою визначили обсяг фінансування та чи розглядали дешевші альтернативи.

Артем Нідєлько пояснив, що сума зменшена порівняно з попередньою програмою та включає обов’язкові публікації, передбачені законодавством — регуляторні акти, архітектурні рішення, розпорядження й інші документи, які міська рада зобов’язана оприлюднювати.

Також, за його словами, частину коштів планують спрямовувати на інформування через соціальні мережі та офіційні канали міськради.

Оперативне інформування населення

Також запитали щодо видатків на оперативне інформування населення у надзвичайних ситуаціях, на яке в програмі передбачено 2 мільйони гривень на п’ять років. Він уточнив, на що конкретно підуть ці кошти.

Посадовець відповів, що це резерв на випадок потреби у швидкому сповіщенні мешканців, наприклад, під час загроз чи аварій, і наразі витрати за цією статтею не плануються.

Моніторинг громадської думки

Далі журналіст поставив питання про моніторинг громадської думки та медіааналітику, на які закладено 5,45 млн грн.

Нідєлько зазначив, що соціологічні дослідження проводитимуться відкрито, а їхні результати публікуватимуться у вільному доступі на сайті міськради. Також він зазначив, що будь-хто зможе отримати доступ до результатів моніторингу за відповідним запитом до міської ради.

Дроблення закупівель

Також журналіст запитав, як запобігатимуть дробленню закупівель медійних послуг, щоб уникнути обходу відкритих торгів. На це Артем Нідєлько запевнив, що подібної практики не існує і всі закупівлі здійснюватимуться через систему Prozorro.

Якість медіапродукту

Останні два питання стосувалися якості комунікаційного продукту та верифікації аудиторії в соцмережах. Журналіст поцікавився, хто і за якими критеріями прийматиме готові матеріали, а також як уникати штучного збільшення переглядів.

У відповідь головуючий повідомив, що в департаменті достатньо фахівців, які здійснюють оцінку якості контенту, а накрутки чи нечесні методи просування не використовуються.

Читайте також: «Де недопрацьовує міськрада, там і не знімають»: як пройшли громадські слухання щодо фінансової підтримки комунального медіа