Уже наприкінці серпня Дніпро стане епіцентром сучасного мистецтва й експериментальної музики. З 29 по 31 серпня відбудеться дев’ятий фестиваль «Конструкція». Цьогорічна тема — «Рутина мінливості», яка через мистецькі проєкти, перформанси та дискусії досліджуватиме, як постійні зміни стають частиною нашого повсякдення.
Чому «Конструкція» може існувати тільки в Дніпрі, як фестиваль змінювався протягом років і що готує у 2025-му — про все це ми поговорили зі співзасновниками Андрієм Палашем та Катериною Русецькою.
«Дати цьому місту ще один шанс»: заснування
Історія фестивалю починається у 2014 році, коли його було засновано в Дніпрі групою друзів, які згодом сформували громадську організацію «Культура Медіальна». Ця ініціатива зародилася як «grassroots initiative».
“Все було так: я, Катя Русецька і Лєра Мальченко вирішили, що ми повинні тут залишитися, повинні зробити щось, що нам подобається і що, нам здається, треба цьому місту. Дати йому ще один шанс. І ми за один вечір придумали фестиваль «Конструкція»”
Назва фестивалю також була обрана не випадково. Організатори асоціювали її з Дніпром як містом, що славиться своїми «практичними, діловими інженерами та конструкторами», а сам фестиваль бачили як «конструктор, який увібрав в себе різні напрямки та різні формати». З самого початку «Конструкція» мала не розважальний, а глибоко ідеологічний та стратегічний характер, покликаний сприяти культурній стійкості міста.
«Ми отримали перший грант близько 120 тисяч гривень. На той момент це здавалися абсолютно нереальні гроші, справжній шок для нас. Але весь цей проєкт від початку не про фінанси, він не комерційний. Ми й досі не вміємо заробляти гроші»
Від експериментальної музики до урбаністики
Рання концепція фестивалю спочатку була сфокусована виключно на експериментальній музиці, але швидко розширилася, включивши аудіовізуальне мистецтво, нові медіа та проєкти у сфері урбаністики.
«Ми задумали фестиваль, який мав поєднати сучасне візуальне мистецтво, експериментальну музику та нові медіа. Коли до команди долучилася Юлія Овчаренко, з’явився ще великий освітній блок і урбаністична складова. Усе це ми зібрали воєдино у форматі фестивалю. Все разом і стало «Конструкцією»
Перший фестиваль, за словами Андрія Палаша та Катерини Русецької, виявився чи не наймасштабнішим за всі 10 років існування події. Організатори, прагнучи справити враження, провели тижневу програму, що охопила близько 15 локацій по всьому місту.
Коли щось робиш уперше, дуже хочеться сподобатися. Хочеться показати максимум із того, що вмієш, і донести все, що хотілося сказати
Переосмислення міського простору
Фестиваль став майданчиком для переосмислення індустріального, промислового та радянського минулого Дніпра. За роки існування фестиваль залучив понад 50 локацій, часто «напівпокинутих» та «не найбільш пристосованих для таких цілей», таких як залізничний вокзал, ботанічний сад, філармонія, бібліотека, фабрика та музеї.
Одним із найбільш знакових став проєкт «Без місця» 2016 року, реалізований на Південному вокзалі. Скляний куб з одягом всередині символізував вимушену міграцію та стан людей, які втратили дім через війну на Донбасі. Інші проєкти, наприклад «Батут або соціально-критичний вуаєризм» та «Червона доріжка», стали інтерактивними, коли аудиторія почала використовувати інсталяції не за призначенням, змінюючи їхній зміст.
У 2017 році однією з локацій фестивалю стала «Сцена» — ще один проєкт ГО «Культура Медіальна». Це занедбаний амфітеатр у парку Шевченка, який перетворили на громадський простір завдяки краудфандингу та краудсорсингу. Хоча «Сцена» була створена в терміни, щоб стати майданчиком «Конструкції-2017», вона залишилася функціонувати ще деякий й після фестивалю як незалежний простір для міських подій
Цей проєкт став яскравим прикладом, як тимчасова культурна подія може впливати на міську інфраструктуру. Андрій Палаш зазначив, що цей проєкт став результатом усвідомлення потреби у постійній локації для фестивалю.
Я пам’ятаю, що тоді я вже подумав про те, що нам потрібна постійна локація. Тому що дуже складно під фестиваль брати локацію, в якій ніколи не відбувалося культурної події. І це така нестала історія. І від цього теж втомлюєшся: коли витрачаєш дуже багато сил, а результату видимого, тривалого наче й нема
З року в рік «Конструкція» змінювала формат і масштаби, але залишалася експериментальною лабораторією.
- 2015–2016 — акцент на переосмисленні міського простору. Події відбувалися у занедбаних локаціях, промислових зонах, на вулицях, щоб мистецтво взаємодіяло з містом без посередників.
- 2017–2019 — фестиваль поступово виходив на міжнародний рівень: у ньому брали участь митці з Європи та США, а сам він ставав приводом для обговорення Дніпра як «нового культурного центру Східної Європи».
- 2020–2022 — пандемія та війна обмежили формат, але команда зберегла основну ідею: залучати мистецтво до соціально важливих тем, працювати з ідентичністю та пам’яттю.
Фестиваль в умовах повномасштабної війни: виклики та трансформація
У 2022 році, через повномасштабне вторгнення, «Конструкція» була вимушено призупинена. Неможливість гарантувати безпеку відвідувачів, перебої з електропостачанням та необхідність реагувати на виклики, пов’язані з великою кількістю внутрішньо переміщених осіб, змусили команду поставити плани на паузу.
Після 2022 року кількість іноземних учасників фестивалю суттєво скоротилася. Щоб зберегти зв’язки з іншими містами та культурними спільнотами, команда «Конструкції» спільно з партнерами почала організовувати у 2022–2023 роках резиденції й музичні події в різних країнах Європи. Їхня мета — привернути увагу іноземної аудиторії до української культури та підтримати українських митців.
Повернення фестивалю у 2023 році (восьма «Конструкція») було потужним символічним актом. З темою «Український хардкор: вивчаючи досвід низових ініціатив» організатори підкреслили, що «хардкор» у будівельному сенсі означає «фундамент з уламків та твердих матеріалів» — ідеальну метафору для відбудови України.
Унікальність та міжнародний вплив
«Конструкція» використовує мистецтво як інструмент для протидії зовнішній агресії та утвердження власної ідентичності. Цей підхід масштабується на міжнародній арені. Фестиваль є членом платформи для інноваційної музики та аудіовізуального мистецтва SHAPE+, що сприяє популяризації української культури за кордоном. У 2023 році «Конструкція» не тільки частково повернулася у Дніпро, але й відбулася у Дрездені, де була проведена спеціальна програма та резиденція для українських і німецьких митців.
Це було стратегічним кроком, що мав на меті надати українським артистам простір для висловлювання та колаборацій з європейськими музикантами. Андрій Палаш пояснив, що цей крок був важливий, оскільки українська культура досі недостатньо представлена за кордоном, і фестиваль став частиною культурної дипломатії, що бореться з інформаційною ізоляцією.
«Уся ця дослідницька робота і те, що відбулося на “Конструкції”, згодом лягло в основу частини українського павільйону на Венеційській бієнале, де цього року я також є співкураторкою. І, власне, стала нею завдяки тій роботі, яка почалася ще на “Конструкції” 2023 року», — Катерина Русецька.
Дев’ятий фестиваль: «Рутина мінливості»
Дев’ятий фестиваль «Конструкція» пройде 29–31 серпня 2025 року з темою «Рутина мінливості». Ця концепція є глибоким осмисленням довготривалої війни.
Навіть виживання стало для нас рутиною. І ця мінливість також вже рутина
Фестиваль досліджуватиме дуальність та суперечливість, а також стійкість і адаптацію в умовах постійного стресу.
Одним із центральних блоків стане дискусійна програма FRENEMIES — дослідження межі між дружбою і ворожнечею. У фокусі: простори, явища й стани, в яких ці полюси сплітаються, викликаючи тривогу, напругу й амбівалентність.
«Немає точного аналога цього слова українською. Але воно дуже точно передає змішані стани між союзом і конфліктом», — пояснює Катерина Русецька.
Програма FRENEMIES стала логічним продовженням проєкту DAKH (Vernacular Hardcore), який представляв Україну на Венеційській архітектурній бієнале 2023, а також був презентований на Конференції з відновлення України URC2025 у Римі. У Дніпрі покажуть інсталяцію ДАХ II — про відбудову, засновану не на комерції, а на традиції, екології й місцевій культурі.
У межах FRENEMIES — три публічні дискусії:
- ДІМ — про те, як дім може бути водночас прихистком і пасткою, місцем безпеки й джерелом травм. У цій панелі досліджується архітектура, спадщина, домашнє насильство та «дружній вогонь» — в буквальному і метафоричному сенсах.
- ДРОНИ — про амбівалентність дронів як символу захисту або загрози. Розмова включатиме і досвід України, і паралелі з Палестиною, Єменом, Ліваном, розглядаючи, як дронові технології впливають на цивільні простори та екосистеми.
- ДАНІ — про те, як інформація, OSINT та цифрові архіви можуть бути інструментом спротиву, збору доказів, але й маніпуляцій. Як відрізнити «дружні» дані від ворожих, і як дані можуть стати зброєю.
Фестиваль повертається до формату розгалужених локацій по місту. Після обмеженого простору Центру сучасної культури у Дніпрі в 2023 році, нині події пройдуть також у Художньому відділенні коледжу мистецтв, в особняку Веріго (відомому як «будинок з жабами») та у Spalah Rooftop.
Фестиваль також матиме важливу благодійну складову. У партнерстві з ініціативою KHARPP проводиться збір коштів на відновлення будинку для родини з села Новопавлівка Дніпропетровської області, що постраждала від обстрілів. Це демонструє, як культурна ініціатива може стати потужним механізмом солідарності та прямої гуманітарної допомоги
Чому «Конструкція» може існувати лише в Дніпрі
Унікальність фестивалю «Конструкція» нерозривно пов’язана з його розташуванням. Фестиваль міг виникнути і розвиватися тільки в Дніпрі, оскільки саме парадоксальний характер цього міста став його головною рушійною силою. Засновники свідомо обрали Дніпро, яке вони описували як «культурну пустелю з індустріальним та пострадянським духом» і «місто з власним залізним характером».
Ця специфіка, з її «диким» капіталізмом та промисловою інфраструктурою, є не недоліком, а унікальним «полотном» для творчості, що надає безмежні можливості для переосмислення.
«Конструкція» перетворює «недосконалість» міста на перевагу, використовуючи покинуті, незавершені та забуті простори як матеріал для мистецьких проєктів. Це не просто використання локацій, а створення симбіозу, в якому мистецтво та міський ландшафт взаємодіють, формуючи унікальний «дніпровський» стиль
«Конструкція» як модель культурної стійкості під час війни
За більш ніж десять років існування «Конструкція» пройшла шлях від локальної ініціативи до міжнародної платформи. Його вплив вимірюється не лише кількістю локацій, а й трансформаціями у свідомості людей, що змінюють ставлення до публічних просторів, та створенням сталих культурних інституцій.
У контексті відбудови “Конструкція” вже довела свою ефективність як платформа, що надає простір для дискусій та співпраці ініціатив, які займаються фізичним відновленням, поєднуючи це з культурними й соціальними трансформаціями.
Ваш донат — це наша суперсила!
ПідтриматиМатеріал створено та опубліковано в межах Програми стратегічної підтримки медіа Львівського медіафоруму. Вона реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program.
Читайте також: «З любов’ю до Дніпра»: як художниця Маргарита Мироненко перетворює місто на мистецтво
Сподобалася стаття? Став вподобайку!
5