Хто мінує Дніпро?

У Дніпрі з грудня 2024 року по квітень 2025 року почастішали повідомлення про замінування різноманітних об’єктів, серед яких навчальні заклади, дошкільні установи та адміністративні будівлі. За цей період до правоохоронних органів надійшло понад 4 200 анонімних повідомлень. І, незважаючи на масштаб перевірок, жодне з них не підтвердилося. 

Кожне таке повідомлення призводить до евакуації, значних витрат ресурсів правоохоронців і викликає паніку серед жителів міста. Тож хто стоїть за анонімними повідомленнями, що дестабілізують ситуацію в місті?

Редакція Dnipro.media стежила за розвитком ситуації та надіслала запити до ГУ НП та ГУ ДСНС у Дніпропетровській області. Деталі аналізу анонімних повідомлень про замінування — у статті.

Феномен анонімних дзвінків

Масштаб цих псевдозамінувань зростає: за період з грудня 2024 по лютий 2025 року зафіксовано 144 повідомлення, що втричі більше порівняно з минулим роком. Усі ці повідомлення — це не просто випадкові жарти або хуліганські витівки. 

Одним із найбільш вражаючих аспектів цих замінувань є концентрація анонімних повідомлень саме на об’єктах освіти. Починаючи з грудня 2024 року, школи та дитячі садки у Дніпрі стали об’єктами найбільших перевірок. 

Як зазначають у поліції, така ситуація є не лише збігом обставин. Анонімні дзвінки, ймовірно, мають на меті спричинити паніку серед батьків, викладачів та учнів, послабити віру в безпеку та організувати додаткові перевірки. Це не тільки дестабілізує освітній процес, а й змушує правоохоронців витрачати значні ресурси на обстеження будівель. 

Незважаючи на це, у Національній поліції запевняють, що ситуація під контролем: кожне повідомлення ретельно перевіряється. Поліцейські, вибухотехніки та кінологи працюють на місцях, аби усунути загрози, навіть якщо вони виявляються неправдивими.

Читайте також на Dnipro.media: Цвинтар над балкою: як у Дніпрі зсув загрожує десяткам поховань

Відповідальність за фейкові замінування

Псевдозамінування створюють додаткове навантаження на рятувальників та правоохоронців. Законодавством України передбачена відповідальність за такі злочини.

Згідно з ч. 1 ст. 259 Кримінального кодексу України, завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян карається позбавленням волі до шести років. Водночас за ст. 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено штраф за хибний виклик аварійно-рятувальних служб.

Реальні затримання

Поліція Дніпра вже має успішний досвід розкриття таких злочинів. 21 грудня 2024 року надійшло повідомлення про замінування мостів у місті.

Поліція та СБУ встановили особу підозрюваного – 48-річного місцевого мешканця, який діяв з хуліганських мотивів. 29 січня 2025 року його повідомили про підозру, а 28 березня справу передали до суду.

Хто стоїть за хвилею анонімних погроз?

Згідно з інформацією, наданою поліцією, в результаті оперативно-розшукових заходів було встановлено кілька осіб, які надавали неправдиву інформацію про замінування. Однак, за словами правоохоронців, точно визначити мотиви таких дій складно, адже не всі зловмисники діють з конкретною метою, а деякі — через бажання спровокувати паніку або «пожартувати» з серйозними наслідками. 

На даний момент досудове розслідування триває, а поліція продовжує розшукувати осіб, відповідальних за ці анонімні повідомлення. 

Раніше на Dnipro.media писали, що у Дніпрі повідоміли про масове мінування.

Дізнавайтеся головні події Дніпра та області на Dnipro.media