«Неможливо досягти миру й безпеки без участі жінок» — як пройшла конференція у рамках Резолюції 1325 ООН у Дніпрі

9 вересня у Дніпрі пройшла пресконференція «Жінки. Мир. Безпека» у рамках Резолюції 1325 Ради Безпеки ООН. Подію організувала Коаліція «Дніпропетровщина 1325», яка відповідає за втілення цього документа в області.

Детальніше про Резолюцію та деталі пресконференції читайте в матеріалі Dnipro.media.

Резолюція 1325: що вона означає і як її втілює Україна

У 2000 році Рада Безпеки ООН ухвалила Резолюцію 1325 «Жінки, мир, безпека». Автори документа визначили: жінки є активними учасницями миру й безпеки. Вони мають брати участь у переговорах, відбудові та ухваленні рішень, а держави зобов’язані гарантувати їхній захист від насильства під час війни та забезпечувати рівні можливості у повоєнному відновленні.

Україна стала першою країною у світі, яка ухвалила Національний план дій із виконання резолюції в умовах війни (2016 рік).

Другий план діє до 2025 року. У його розробці брали участь 56 органів влади та 18 громадських організацій.

Головні цілі плану: рівна участь жінок і чоловіків у рішеннях, гендерно чутлива безпекова система, захист від насильства, постконфліктне відновлення та сильні інституції.

Як пройшла пресконференція

Спікерками виступили Ольга Шулік, секретаріат Коаліції «Дніпропетровщина 1325» та Галина Целовальниченко, заступниця голови ГО «Спільна користь».

Галина Целовальниченко поділилася деталями про саму Коаліцію «Дніпропетровщина 1325». За її словами, це добровільне об’єднання. В ініціативі беруть участь більше 20 громадських організацій по всій Дніпропетровській області. Коаліція відкрита до співпраці й закликає долучитися інших до проєкту. Щоб увійти до складу проєкту, організації можуть написати на пошту Коаліції dnipro1325@gmail.com або у фейсбук. Кожна організація відповідає за різні проблеми, які охоплює Резолюція ООН.

Ольга Шулік наголошує на тому, що Резолюція 1325 наскрізно охоплює всі сфери життя не тільки жінок, бо «де буде комфортно жінкам, там буде комфортно й чоловікам».

«Ми зібралися не для того, щоб виключити чоловіків із процесів, а щоб врахувати потреби якомога більшої кількості різних груп. Це і жінки з інвалідністю, і родини військових, і переселенці, і люди старшого віку», — підкреслила спікерка.

Цільова авдиторія

У зону відповідальності Резолюції входять такі верстви населення:

• постраждалі від насильства, пов’язаного з конфліктом, зокрема сексуального;
• переселенці;
• постраждалі від катувань/тортур під час утримання незаконними збройними формуваннями;
• вразливі до потрапляння в ситуації торгівлі людьми, сексуального насильства, зґвалтування, катування;
• люди з інвалідністю, похилого віку, інші маломобільні групи, які проживають на територіях, наближених до районів воєнних (бойових) дій (лінії розмежування);
• близькі родичі та члени сімей/учасників бойових дій і військовослужбовців/полонених і тих, кого раніше вважали зниклими безвісти, але вже знайдено/загиблих учасників АТО/ООС і військових, які безпосередньо брали участь у захисті України від збройної агресії росії;
• люди, які проживають у районі воєнних (бойових) дій, повернулися з полону, перебувають у полоні/примусово вивезені до рф/вимушено виїхали за кордон, постраждали від торгівлі людьми.

Ключові пункти Резолюції

Резолюція має 3 основні напрями роботи:

• Рівний доступ жінок і чоловіків до ухвалення рішень у сфері безпеки. Для забезпечення потреб під час відновлення країни та її безпеки критично важливо враховувати думку якомога більшої кількості населення.
• Захист цивільного населення та постраждалих під час бойових дій. Акцент робиться на допомозі особам, що постраждали від сексуального насильства
• Інклюзивна відбудова, що враховує потреби всіх груп населення. Галина Целовальниченко, заступниця голови ГО «Спільна користь», розповіла про важливість бачити людей, а не цифри під час прийняття рішень. Це зумовлено тим, що часто дії з відновлення та покращення безпеки не враховують думку тих, для кого це робиться, і в результати новими послугами/будівлями не користуються.

Для секретаріату Резолюція 1325 означає центральне положення людини в питаннях відновлення й безпеки, і вже на другому місці документи, методики, інструменти тощо.

Приклади практичних кроків

Учасники пресконференції обговорили результати аудиту безпеки громад Дніпропетровщини. За даними Коаліції, повний комплексний аудит пройшли 4 громади: Синельниківська, Криворізька, Магдалинівська та Новопокровська.

Під час аудиту були сформовані робочі групи, що перевіряли безпеку на вулицях міст. Групи проходили по маршрутах з потенційними небезпеками (нестача освітлення, вуличні собаки, відсутність світлофорів, велика відстань між зупинками транспорту). Потім на покращення безпеки в цих маршрутах виділялися кошти з бюджету.

Жінки згадують досвід однієї з таких груп: «Нам розповідали, що після підготовки до проходження маршрутів люди дивилися на своє місто під абсолютно іншим кутом: тепер вони щоразу помічають, що можна покращити, де не вистачає, наприклад, освітлення».

Один із блоків пресконференції учасники присвятили розмові про участь жінок у силах безпеки та оборони.

Суть роботи Коаліції полягає в тому, що до неї входять різні організації, які займаються висвітленням проблем, розповідають історії жінок у війську та акцентують на їхніх потребах. Є й міжрегіональна співпраця: коли ми спільно виступаємо та адвокуємо на національному рівні необхідні зміни.

Сьогодні вже розроблені стандарти, зокрема щодо жіночої форми, взуття та анатомічних бронежилетів. Але питання в тому, щоб ці стандарти реально доходили до підрозділів — і це вже сфера відповідальності нормативних документів.

У кожній військовій частині є позаштатна, поки що, на жаль, посада гендерної радниці або радника командира. Це люди, які, окрім своїх службових обов’язків, займаються питаннями гендерної рівності та врахуванням потреб різних груп жінок і чоловіків. Далі все залежить від того, наскільки командування готове співпрацювати і дослухатися до їхніх рекомендацій.

Активно порушується питання військовослужбовців віком 45+, які становлять значну частину армії зараз. Вони стикаються з обмеженням на вступ до військових закладів освіти — нормою, що діяла ще до повномасштабного вторгнення. Через це вони не можуть отримати відповідну освіту й рухатися далі службовою кар’єрою. Саме на таких проблемах наголошують гендерні радниці в усіх регіонах. Зокрема, Оксана Григор’єва з Генерального штабу на найвищому рівні доносить необхідність змін у законодавстві.

Серед проблем спікерки назвали й стереотипи командування: жінок рідше відправляють на навчання, повільніше підвищують у званнях.

Плани на 2026—2030 роки

У жовтні 2025 року на Дніпропетровщині розпочнеться робота над створенням обласного плану дій на 2026–2030 роки, який стане продовженням попередніх ініціатив та закріпить пріоритети участі жінок у процесах миробудування, забезпечення гендерної рівності та безпеки.

Читайте також: ЧОГО НАСПРАВДІ ХОЧУТЬ ЖІНКИ? 8 березня edition