28 травня 2025 року в Третьому апеляційному адміністративному суді в Дніпрі розглянули апеляційну скаргу Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, а також Національного будинку органної та камерної музики на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року, яким міністерство було зобов’язане передати костел Святого Миколая релігійній громаді.
Про це повідомляють журналісти Dnipro.media із зали суду.
Суд розглянув апеляційну скаргу Мінкульту й Будинку органної та камерної музики щодо рішення 24 січня 2025 року. Тоді Дніпропетровський окружний район суд зобов’язав Міністерство культури та стратегічних комунікацій повернути будівлю костелу.
Чому суд саме в Дніпрі?
Як пояснили представники громади, закон дозволяє позивачеві (релігійній громаді костелу Святого Миколая) самостійно обирати адміністративний суд, до якого звертатися, оскільки судова система України є єдиною. Серед аргументів вибору саме суду в Дніпрі були такі:
- Перевантаженість адміністративного суду Києва, що могло призвести до тривалого розгляду справи.
- Позитивний прецедент у Дніпрі — повернення костелу Святого Йосипа парафіянам, що дало надію на об’єктивний розгляд.
- Побоювання щодо можливого тиску в Києві, зокрема з боку опонентів громади.
Склад учасників судового засідання 28 травня 2025 року
- Валентина Миколаївна Олексієнко — представниця відповідача, Міністерства культури та стратегічних комунікацій України;
- Юлія Францкевич — представниця позивача, релігійної громади костелу Святого Миколая
- Руслан Миколайович Драчов — представник третьої сторони, Національного будинку органної та камерної музики;
Також на засіданні були присутні журналісти та вільні слухачі.
Ключові позиції учасників процесу
- Представники відповідача — Міністерства культури та стратегічних комунікацій України (МКІП) — вказали, що суд першої інстанції порушив процесуальні норми. Зокрема, вони поставили під сумнів обґрунтованість участі третіх осіб у справі, а також заявили, що позивач — релігійна організація, яка представляє інтереси громади костелу Святого Миколая — не має достатніх повноважень для звернення до суду згідно зі своїм статутом. Також було зазначено, що будівля є державною власністю, а передача в користування передбачає інший юридичний механізм.
- Представники третьої сторони — Національного будинку органної та камерної музики — підтримали позицію Міністерства культури. Вони вважають, що справа не є публічно-правовою, а також зазначають, що суд першої інстанції не надав належної оцінки їхнім аргументам щодо відсутності спору про права чи інтереси. Крім того, вони наполягають на закритті провадження у справі.
- Київська міська державна адміністрація, яка надала письмові пояснення, також підтримала вимогу про скасування рішення суду першої інстанції.
- Позивач — громадська спілка «Свобода совісті», що представляє громаду костелу Святого Миколая, — у своїй відповіді на апеляцію наполягає, що має належне право на звернення до суду відповідно до свого статуту. Представники громади вважають, що рішення суду першої інстанції було обґрунтованим і враховує факт тривалого невиконання доручення президента від 2005 року щодо передачі костелу.
Основні заяви сторін протягом засідання
Міністерство культури:
- Посилається на постанову КМУ №137 (2002) та постанову РМ УРСР №83 (1991), згідно з якими культові споруди не можуть бути передані релігійним організаціям без попереднього переселення культурних установ, що їх займають.
- Аргументує, що Національний будинок органної музики не був переселений, отже передача костелу не могла відбутись законно.
- Ставить під сумнів право громадської спілки «Свобода совісті» подавати позов проти Міністерства культури, оскільки вважає, що права самої громади не були безпосередньо порушені.
Будинок органної музики (третя сторона):
- Підтримує апеляцію.
- Вказує, що має статус національної культурної установи, тому її переміщення потребує спеціальних умов.
- Наполягають, що офіційно не втратили права користування приміщенням, незважаючи на заяви про «де-факто не використання».
- Вважають, що будівлю не можна передавати, поки їх не переселено в інше рівноцінне приміщення, що передбачено законом.
Представник релігійної громади (адвокатка Юлія Францкевич):
- Заявили про тривалу дискримінацію з 1991 року: громада змушена проводити богослужіння в непридатних умовах.
- Наголосили, що за роки громада вкладала зусилля у збереження костелу, зокрема після обстрілу 20 грудня 2024 року.
У суді поставили питання щодо визнання парафії єдиним користувачем будівлі, внесення відповідних даних до Держреєстру, а також питанням чому інші релігійні громади — як кірха та синагога — отримали свої храми, тоді як католицька ні. Окремо зазначили, що переселення органного залу не здійснено, попри роки обіцянок.
Адвокатка заявила про багаторічний дисбаланс у правах: костел не використовується органним залом з 2021 року. Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини справа («Батьківська турбота проти України»), наголосила, що держава має чітко обґрунтовувати суспільний інтерес для обмеження прав. Зазначила, що відсутність підзаконного акту — формальний привід затягувати передачу. Підкреслила, що саме Мінкульт має повноваження передати будівлю без участі Фонду держмайна та наголосила, що аналогічні будівлі (кірха, синагога) були передані релігійним громадам розпорядженням КМУ. Закликала залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Представник релігійної громади (настоятель Павло Вишковський):
Представник релігійної громади заявив про системну бездіяльність держави та «кабальні умови», в яких перебуває парафія. За його словами, через неможливість зареєструватися за фактичною адресою громада змушена сплачувати завищені тарифи на електроенергію. Він підкреслив, що костел був збудований не державою, а коштом попередніх поколінь католиків. Також зазначив, що передача будівлі триває десятиліттями лише на словах, у той час як фактично храм утримується і охороняється самою громадою.
«Право є, але справедливості немає. Ми судимося з державою, щоб повернути вкрадене», — сказав він.
Історичний контекст
- 1899–1909 — костел Святого Миколая збудовали в Києві за проєктом архітектора Владислава Городецького.
- 1936 — будівлю закрито для релігійних обрядів, передано державі.
- 1981 — у приміщенні починає працювати Будинок органної та камерної музики.
- 1990-ті — в костелі відновлено богослужіння.
Хроніка подій навколо костелу Святого Миколая
- 2005 — президент Віктор Ющенко видає доручення щодо повернення костелу Святого Миколая релігійній громаді.
- 8 жовтня 2022 — костел Святого Миколая внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
- 1 червня 2022 — передача костелу мала відбутися відповідно до домовленостей між Міністерством культури та інформаційної політики і парафією, але цього не відбулося.
- Жовтень 2023 — на Урядовому порталі зареєстровано петицію про передачу костелу; вона набирає 25 тисяч голосів.
- 4 грудня 2023 — укладено додаткову угоду до меморандуму про передачу костелу до 1 травня 2024 року.
- 1 травня 2024 — в костелі проводиться літургія, присвячена передачі споруди громаді. Передача офіційно не оформлена.
- 20 грудня 2024 — під час ракетної атаки на Київ будівлю костелу пошкоджено.
- 22 грудня 2024 — Мінкульт оголошує план реставрації на основі автентичних креслень.
- 24 січня 2025 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд зобов’язує Міністерство культури передати будівлю костелу релігійній громаді.
- 28 січня 2025 — представники громади повідомляють, що рішення суду не виконане; документи про передачу не отримано.
- 28 травня 2025 — у Дніпрі призначено засідання Третього апеляційного адміністративного суду за скаргами Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, а також Національного будинку органної та камерної музики. Оскаржується рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року, яким Міністерство культури зобов’язано передати костел Святого Миколая у користування релігійній громаді Римо-католицької церкви в Україні.
Що далі
Наразі суд оголосив перерву у справі. Наступне засідання має відбутися 5 червня о 13:30.
Читайте також: Справа Миколи Тищенка в Дніпрі: хронологія подій
Слідкуйте за новинами Дніпра на Dnipro.media.
Сподобалася стаття? Став вподобайку!
10