14 березня 2025 року на платформі електронних петицій Е-dem опублікували відповідь міського голови Бориса Філатова на петицію «про збільшення фінансування ЗСУ та припинення марнотратства». Міська рада відмовилася винести петицію на розгляд, заявивши, що не може підтвердити місцеву реєстрацію 1088 підписантів.
Це вже друга поспіль відхилена петиція щодо фінансової підтримки Сил оборони на місцевому рівні. Які проблеми були під час збору підписів, як міська влада саботувала розгляд петиції і чому це небезпечний прецедент для демократичних інструментів громадської участі — читайте в матеріалі Dnipro.media.
Петиція 1811: що вимагала громада?
28 листопада 2024 року активістка,наречена захисника та сестра трьох військових Анастасія Колеснікова зареєструвала електронну петицію. Її вимога проста: збільшити фінансування Збройних Сил України з бюджету Дніпра та скоротити витрати на неефективні комунальні підприємства.
Головний аргумент авторки: під час війни місто має підтримувати армію, а не витрачати гроші на PR-кампанії та некритичний благоустрій. За три місяці петиція зібрала 3124 підписи – більше, ніж потрібно для розгляду.
Авторка пояснює свою мотивацію просто:
«Я не могла стояти осторонь, коли кошти міста витрачаються на другорядні речі, а не на підтримку тих, хто нас захищає. Петиція – це спроба змінити пріоритети, спрямувати фінанси туди, де вони дійсно потрібні», – каже Анастасія.
Але потім почалися проблеми.
Проблеми з сайтом
Під час збору підписів користувачі стикалися з численними технічними проблемами. Впродовж всього терміну збору підписів сайт eDem працював із перебоями, а в останні дні збору голосів система видавала помилку 404, через що люди не могли підписати петицію. Частину підписантів автоматично викидало зі сторінки, а система “зависала”.
У певний момент петиція повністю зникла з сайту електронних петицій. Технічні збої тривали кілька днів, суттєво ускладнюючи процес збору підписів. Це викликало обурення серед містян, адже до завершення терміну збору залишились лічені дні.
Оголошення міськради 16 лютого
Майже одночасно з проблемами на сайті 16 лютого у неділю на сайті Дніпровської міської ради з’явилося повідомлення: 971 людина, що підтримала петицію, ймовірно не зареєстровані в Реєстрі територіальної громади міста Дніпра.
Міська рада заявила, що ці особи можуть звернутися до відповідних органів для актуалізації своїх даних, щоб їхні підписи були враховані.
Фактично, міська влада рекомендувала, щоб майже тисяча людей прийшли до ЦНАПу та особисто підтвердили свою реєстрацію в Дніпрі, і лише після цього їхні голоси будуть зараховані.
Правова оцінка: що кажуть юристи?
Журналісти Dnipro.media звернулися за коментарем до медіаюристки ГО «Платформа прав людини» Ольги Вдовенко, яка зазначила, що електронні петиції – це інструмент демократії, і жоден нормативний акт не зобов’язує підписантів проходити додаткову верифікацію.
«Закон України «Про звернення громадян» не вимагає підтвердження місця проживання для підписання петицій та не обмежує це право лише мешканцями конкретної громади. Статут територіальної громади Дніпра також не містить вимоги щодо обов’язкової реєстрації або підтвердження проживання для участі у голосуванні. Більше того, вимога про підтвердження реєстрації місця проживання через фізичну присутність суперечить принципам доступності електронного врядування», – наголошує юристка.
Юрист Василь Підлужний у коментарі для Суспільного наголошує, що міський голова зобов’язаний розглянути петицію, враховуючи всі підписи, незалежно від місця проживання підписантів.
“Оскільки міська рада сама обрала платформу E-DEM для розміщення петицій і визначила її як адміністратора процесу, вона повинна дотримуватися встановлених правил. Голоси зібрані відповідно до цих правил, і їх не можна ігнорувати,” – пояснює Підлужний.
Ольга Вдовенко також звертає увагу на правомірність перевірки персональних даних підписантів. Відповідно до Закону України «Про захист персональних даних», обробка інформації про особу має здійснюватися лише за її згодою або на підставі законних підстав. Якщо Дніпровська міська рада отримала доступ до персональних даних 971 підписанта без їхньої згоди, це може вважатися порушенням ст. 14 Закону «Про захист персональних даних». Такі дії не тільки обмежують право громадян на участь у місцевому самоврядуванні, але й можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Що каже платформа E-dem?
Команда платформи E-dem.ua підтвердила, що технічні проблеми на сайті були викликані перебоями на сервері, через що подовжено термін збору підписів на 2 дні. Проте вони ні підтвердили, ні спростували можливість стороннього втручання.
«Була проблема на стороні сервера. Зараз проводимо профілактичні роботи, щоб не допустити подібного в майбутньому», – відповіли e-dem.
У відповіді на запит щодо потенційного незарахування голосів E-dem також зазначили:
«Міська рада керується Положенням про електронні петиції, затвердженим рішенням від 30.03.2016 № 38/5, в якому зазначено, що підписувати і подавати петиції можуть мешканці Дніпра. Проте в ЗУ “Про Звернення Громадян” такого обмеження немає. На жаль, міська рада, на наші аргументи не зважає. Вимог перевіряти підписантів через реєстр тергромади немає – це ініціатива Дніпровської міської ради, яка керується власним положенням. Адже в сис темі перевірки і обмеження по місцю реєстрації немає, система створювалась відповідно до ЗУ “Про звернення громадян”
Що кажуть представники міськради?
Редакція Dnipro.media відправила запит до Дніпровської міської ради з питанням пояснити, на чому базується вимога щодо підтвердження особистості підписантів, яка з’явилася 16 лютого на сайті міськради.
У відповіді міськради наголосили, що право підписувати електронні петиції мають лише мешканці Дніпра, що підтверджується офіційною реєстрацією місця проживання.Міська рада аргументує необхідність перевірки підписантів через реєстр громади тим, що електронні петиції є частиною місцевого самоврядування і мають бути підтримані лише зареєстрованими мешканцями територіальної громади. Водночас вони не надають конкретних законодавчих норм, які б вимагали особистої фізичної верифікації підписантів.
Олександр Санжара, секретар Дніпровської міськради, в коментарі для «Суспільного» зазначив: звернення буде розглянуте, коли верифікують усіх підписантів.
«Ми зможемо точно порахувати кількість підписів членів територіальної громади міста. Якщо така кількість підписів буде більш як 3000, то це буде розглядати депутатський корпус, то це будуть розглядати виконавчі органи і, відповідно, буде надана відповідь», — додав він.
Що сталось 14 березня
14 березня 2025 року на сайті Е-dem.ua була опублікована відповідь міського голови, в якій фактично Дніпровська міська рада відмовляється виносити електронну петицію №1811 на розгляд депутатів і «вважається такою, що не набрала достатньої кількості голосів».
В відповіді зазначають:
- За результатами аналізу міськради, 1088 осіб (34,8% від загальної кількості підписів) не зареєстровані в Реєстрі територіальної громади міста Дніпра. Через це неможливо підтвердити, що вони є мешканцями Дніпра.
- Виявили 109 російськомовних прізвищ, імен і по батькові, написаних із помилками або з використанням символів, властивих виключно російському алфавіту. Міськрада трактує це як суперечність чинному законодавству України, оскільки такі дані не могли бути використані як паспортні
- 315 осіб зареєструвалися через Інтегровану систему електронної ідентифікації (id.gov.ua), але їхнє місце проживання не встановлено
Міська рада вважає наведені аргументи достатньою підставою для того, щоб не виносити петицію на розгляд сесії. Тому вона розглянута у порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян», а не як електронна петиція.
Читайте також: Дніпрорада відмовилась розглядати петицію щодо збільшення фінансування ЗСУ
Як коментують дії міськради Transparency Ukraine
Transparency International Ukraine заявляє, що Дніпровська міська рада не має права ігнорувати підписи громадян під електронною петицією лише через відсутність їхньої реєстрації в місті. Петиція, яка вимагала збільшення фінансування ЗСУ з міського бюджету, набрала понад 3000 голосів – достатню кількість для її розгляду на сесії міськради.
Представники програма “Прозорі міста” підкреслюють, що:
- Статут територіальної громади Дніпра визначає громаду як сукупність жителів, які проживають у місті, проте не містить вимоги про обов’язкову реєстрацію чи декларування місця проживання.
- Закон України «Про звернення громадян» не встановлює жодних обмежень щодо місця проживання підписантів електронних петицій і не вимагає перевірки їхньої реєстрації.
Висновок: громадяни мають право подавати та підписувати електронні петиції незалежно від реєстрації місця проживання. Відмова міськради розглядати ініціативу на цій підставі суперечить законодавству, і це рішення можна оскаржити в суді.
«Програма «Прозорі міста» продовжить стежити за розвитком подій у Дніпрі та очікує, що міська рада дотримуватиметься принципів прозорості та справедливості під час розгляду електронних петицій» – зазначили представники програми
Міська рада не вперше саботує демократичні ініціативи
Це не перший випадок, коли Дніпровська міськрада відмовляється ставити електронну петицію на голосування, посилаючись на формальні причини. У грудні 2023 року петиція щодо збільшення фінансування ЗСУ також зібрала необхідні 3000 підписів, але її не розглянули на 45-й сесії міськради.
Міський голова Борис Філатов заявив, що серед підписантів виявили десятки ботів і близько 250 голосів, нібито надійшли від громадян рф. За його словами, петиція є частиною інформаційно-психологічної операції, спрямованої на дестабілізацію ситуації в прифронтовому місті, та повідомив про звернення до СБУ.
Водночас міськрада не лише відмовилася розглядати петицію, а й передала справу до правоохоронних органів. Авторка петиції оскаржила ці дії в суді, і суд визнав їх незаконними, зобов’язавши Дніпровську міськраду розглянути звернення.
Чим такі дії загрожують?
Прецедент, який створює міська влада Дніпра, є небезпечним.
Дії Дніпровської міської ради можуть підірвати довіру до електронних петицій як механізму громадської участі. Якщо це рішення не буде оскаржене, у майбутньому будь-яку ініціативу, що не відповідає інтересам влади, можна буде заблокувати через формальні приводи.
Фактично, міська рада закладає механізм вибіркового розгляду петицій, де рішення ухвалюється не за правилами, а за політичними чи адміністративними мотивами. Це суперечить не лише принципам демократії, а й нормам законодавства України, зокрема Закону «Про звернення громадян» та Статуту Дніпровської громади.
Відхилення двох поспіль петицій, що стосуються фінансування Сил оборони, викликає закономірні питання: чи має громада реальний вплив на бюджетні рішення, якщо навіть законні ініціативи не розглядаються?
Реакція дніпрян
19 березня небайдужі дніпряни та активісти рухи «Гроші на ЗСУ», включаючи авторку петиції Анастасію Колєснікову, влаштували акцію-перформанс «Демократія в кайданках» на підтримку петиції.
За словами активістів, головна мета акції — привернення уваги громадськості до обмеження прав дніпрян на місцеве самоврядування. Родичі військових прикували себе кайданками до воріт, вимагаючи від міськради переглянути бюджет і збільшити фінансування Сил оборони.
Попри гучні гасла й заклики до діалогу, чиновники не вийшли до людей, а двері міськради залишалися зачиненими. Лише через шість годин двоє депутатів вийшли на розмову та запропонували створити робочу групу для обговорення петиції.
UPD: Станом на 7 квітня робоча група досі не була створена.
Читайте також: «Виконайте вимоги петиції»: як пройшла шестигодинна акція «Гроші на ЗСУ»
Що далі?
Якщо це рішення не буде оскаржене, будь-яка петиція, яка не вигідна владі, може бути заблокована через подібні формальні приводи. Це підриває довіру до механізмів громадської участі та ставить під питання саму можливість діалогу між громадою та владою.
Мешканці Дніпра та правозахисні організації вже розглядають можливість оскарження цього рішення, адже подібні дії можуть мати наслідки не лише для міста, а й для всієї системи місцевого самоврядування в Україні.
Сподобалася стаття? Став вподобайку!
2