На початку року вийшов дуже емоційний матеріал від CNN під заголовком «До всього з часом звикаєш»: Як українці навчилися жити з війною.
«Намагаючись перевірити, чи впізнає вона серед уламків шпалери маминої спальні, Євгенія Ципльонкова… загорнута в товсту теплу ковдру, тримала в руках чашку гарячого чаю, яку їй дав один із багатьох волонтерів, що наповнили територію незабаром після удару», — розповідає CNN про наслідки удару іранського безпілотника по житловому будинку біля вокзалу.
«Присутність волонтерів була ознакою того, як українці звикли до реалій війни.
Дніпро – велике місто, яке знаходиться далеко від лінії фронту, але конфлікт відчувається тут щодня. Удари по житлових будинках стали звичною частиною життя, тому служби порятунку та волонтери точно знають, що потрібно робити відразу після нападу» , — так CNN описує притулок переселенців з окупованих територій:
«Це простий простір – стелажі для сушіння білизни вздовж довгого темного коридору, який веде до спільної кухні. Діти бігають навколо, кидаючись на великі дивани у фойє, яке теж є спільним простором»
CNN зазначають, що Дніпро став хабом для цих людей, а Дніпропетровська область в цілому прийняла понад 460 тисяч внутрішньо переміщених осіб.
Далі слідує чутлива історія Ігора Омельченка, двічі переселенця, родом з села Дмитрівка Донецької області, котрий добровільно мобілізувався до лав ЗСУ. Наступного дня після початку повномасштабного вторгнення його дружина виїхала до Франції.
«Вона помахала мені на прощання, і між нами все закінчилося. Я прожив з нею багато років. У мене ще є брати, є син, невістка, друзі»
Цікаво, що герой репортажу не виглядає жертвою, він просто каже, що війна внесла в його життя більше ясності.
«Психолог Ведмедєва розповіла, що тиск війни призвів до того, що одні сім’ї розпалися, а інші зміцнилися… Війна змусила людей стати справжніми»
The New York Times про дніпровську лікарню Мечникова
У статті The New York Times, що вийшла під заголовком «Зсередини української лікарні, де лікують черепно-мозкові травми», розповідають про лікарню ім. Мечникова.
Стаття розповідає про лікарів:
«Для багатьох шлях, який починається в медичній частині на полі бою, веде до лікарні ім. Мечникова у східному місті Дніпро. З моменту вторгнення Росії в 2022 році госпіталь прийняв понад 26 000 поранених… Наплив зробив Мечникова одним із найбільш завантажених центрів бойових травм у світі»
«Андрій Сірко очолює команду з 20 нейрохірургів. З початку війни він і його колеги зробили понад 1300 операцій на мозку»
Та про пацієнтів:
«Михайло Бєлов, військовослужбовець Нацгвардії України, 31 грудня 2022 року захищав місто Бахмут на сході країни, коли над його головою розірвалася російська граната… Екстрена операція в лікарні Мечникова врятувала йому життя. Місяць провів у комі. Його відновлення займе роки».
Як The Guardian описує Прифронтове Дніпро
Улітку велику статтю з гучним заголовком «Мішенню є все»: Дніпро відчуває наслідки кривавої війни Росії випускає The Guardian
«Українське місто з мільйонним населенням страждає від кількості смертоносних повітряних атак, які, ймовірно, спрямовані на терор населення»
Репортери поспілкувалися з міським головою та зі звичайними дніпрянами про удар по житловому будинку на Виконкомівській. Guardian зауважили, що, незважаючи на втому й літню спеку, відсутність світла й води, люди долають жахливі наслідки обстрілів. Під звук генераторів Дніпро продовжує жити та працювати.
Наприкінці року, після тривалого мовчання про Дніпро, раптом, у листопаді 2024, усі світові шпальта вибухнули новиною про ймовірне застосування росією по Дніпру міжконтинентальної балістичної ракети – вперше в історії війн.
Про це писали й Associated Press, Voice of America, Al Jazeera, Daily Mail, Bloomberg, Wall Street Journal та багато інших.
Але вже у грудні риторика іноземних ЗМІ дещо змінюється. Повідомлення сформульовані таким чином, що ніби пом’якшують загрози для Заходу.
«Ми вважаємо, що «Орешник» не є гейм-чейнджером на полі бою, а лише спробою Росії тероризувати Україну. Ця спроба провалиться», — цитує високопосадовця США агенція Reuters.
Financial Times наголошує, що проблеми з фортифікаціями врешті-решт ще більше виснажують та деморалізують українських військових, а також цивільних в прифронтових зонах, які намагаються допомагати армії.
ЯКИМИ ІНОЗЕМНІ ЗМІ БАЧАТЬ ДНІПРО ТА ДНІПРЯН У 2024 РОЦІ
У 2024 році Дніпро в іноземних медіа постає як місто, що символізує війну, її наслідки та людську стійкість. Журналісти часто показують дніпрян через призму трагедій — обстрілів, втрат і руйнувань. Волонтери та лікарі зображуються як герої, які щодня борються із наслідками війни, тоді як переселенці та місцеві мешканці намагаються адаптуватися до реальності постійних загроз.
З одного боку, матеріали підкреслюють стійкість і здатність дніпрян пристосуватися. З іншого — наголошують на втомі, труднощах і складних емоційних виборах, які доводиться робити під час війни.
Дніпро для іноземних читачів — місто-форпост, де кожен день війна випробовує людей на міцність.
Сподобалася стаття? Став вподобайку!
0