6 червня 1997 року в Дніпрі стався масштабний зсув ґрунту на житловому масиві Тополя-1. За кілька годин земля поглинула дев’ятиповерховий будинок, школу, частково два дитячі садки та десятки гаражів. Одна людина загинула, понад 3600 жителів були евакуйовані.
Про хроніку катарастрофи та що стало причиною — читайте в матеріалі Dnipro.media.
Передумови катастрофи
Упродовж років на Тополі-1 накопичувалися проблеми: зношені водопровідні та каналізаційні мережі, несправна зливова система, а також лесові ґрунти, які при насиченні водою втрачають стабільність. Підвали будинків регулярно підтоплювалися, але серйозних заходів не вживалося.
5 червня: каталізатор
Увечері 5 червня 1997 року над районом пройшла потужна злива. Вода з дощу та з пошкоджених комунікацій просочувалася в ґрунт, який вже був перенасичений вологою. Це стало останньою краплею, що призвела до катастрофи.
6 червня, 04:00: початок зсуву
Близько 4:00 ранку в районі залізничної станції «Встречна» почався зсув. Першими під землю пішли кілька гаражів. За словами очевидців, ґрунт почав рухатися зі швидкістю приблизно 25 метрів на годину, утворюючи воронку глибиною до 20 метрів.
Мешканці почули тріск, деякі вийшли на вулицю й побачили, як земля почала повільно «з’їжджати». Під’їзди скрипіли, фундамент просідав просто на очах.
6 червня, 07:00: обвал будинку №22
До 7:00 зсув досяг будинку №22 на вулиці Мукаша Салакунова. Мешканці встигли евакуюватися, і за 40 хвилин дев’ятиповерхівка повністю провалилася в утворену вирву.
Будинок буквально зник у глибокому провалі, повністю. Люди вибігали в чому були — у піжамах, із собаками, документами, дітьми на руках. Через паніку в районі почали поширюватися чутки про інші «падаючі» будинки.
6 червня, близько 10:00: руйнування школи №99
Близько 10:00 почало руйнуватися ліве крило школи №99.
До 16:00 зруйновано центральну частину будівлі, а до 18:00 школа повністю зникла під землею.
Через ранній час і те, що навчальний рік уже завершився, учнів у школі не було. До закладу цього дня приходили лише випускники — на іспити, а також кілька школярів, які проходили літню практику.
Архіви встигли винести військові — поки ще це було можливо.
Евакуація
На той момент у всьому районі, особливо поблизу епіцентру зсуву, зростала паніка — масштаби обвалу залишалися незрозумілими, і було невідомо, чи зачепить він сусідні будинки. Через відсутність чіткої інформації розпочалась дезорганізація та хаотичне виселення мешканців.
Люди намагалися якомога швидше покинути свої квартири: хтось виходив лише з найнеобхіднішим, інші — виносили побутові речі, документи, особисті речі.
Евакуацію ускладнювало відключення ліфтів у багатоповерхівках. Щоб пришвидшити винесення майна, мешканці іноді скидали речі з балконів та вікон — килими, валізи, згортки з речами.
6 червня, вечір: обвал частини дитячих садків
До вечора зсув досяг двох дитячих садків, які були неподалік від школию. Секції обох садочків частково обвалилися через втрату фундаменту.
Частини будівель сповзали вниз у селевому потоці.
Наслідки та ліквідація
Загалом зсув охопив площу близько 3 гектарів. Одна людина загинула — чоловік, який намагався врятувати свій автомобіль з гаража. Понад 3 650 мешканців були евакуйовані, частину з них розселили по гуртожитках, дехто залишився в родичів, частину — переселили пізніше до новобудов.
Вже 6 червня на місце події прибули представники обласної влади та міської влади, ДСНС, МВС та прокуратури. Було оголошено надзвичайну ситуацію місцевого рівня.
Розпочалися масштабні роботи: укріплення країв воронки гранітними каменями, монтаж водовідвідної системи, зниження рівня ґрунтових вод.
За словами місцевих, увесь червень над містом розстрілювали грозові хмари — застосовували авіацію, аби не допустити нових опадів.
Також розпочалась реконструкція водопровідної системи: труби, які раніше лежали під землею, виводили на поверхню для візуального контролю та ремонту.
Невидимий постраждалий — будинок №9
Окремої згадки заслуговує дев’ятий будинок, розташований неподалік епіцентру зсуву. Здавалося,, він залишився осторонь катастрофи — без руйнувань. Але через поступову нестабільність ґрунту під фундаментом споруда була визнана аварійною. Усіх мешканців виселили, а будинок — законсервували. На архівних фото 1997 року будівлю видно на задньому плані.
Ще один садок нижче по склону неподалік будинку №9 також закрили.
Сьогодні: пам’ять про трагедію
Причиною зсуву було визнані сильна злива, нестійкий ґрунт та роками проігноровані комунальні проблеми.
Частково зруйновані будівлі дитячих садків були відновлені, але не використовуються за прямим призначенням.
Будинок №22 та школа №99 не були відновлені. Зона провалу засипана, але забудова на цій території офіційно заборонена. Наразі на цій території облаштована автостоянка.
Будинок №9, який формально не постраждав, але стояв на краю зсувонебезпечної зони, був повністю виселений і законсервований.
Зі сторони місця зсуву видно як з плином часу одна з секцій будинку №9 нахилилась в сторону схилу.
Дитячий садок поблизу будинку №9, який після зсуву також визнали потенційно аварійним, було закрито. Відтоді він залишається закинутим — будівля не експлуатується, територія поступово занепадає.
На схилі, поблизу будинку №9 досі є сліди провалля, після зсуву 1997 року.
Ця катастрофа стала нагадуванням про важливість перевірки комунікацій, постійного моніторингу геологічних умов і системного підходу до міського планування.
Мешканці житломасиву досі пам’ятають ранок 6 червня, а порожній будинок №9 на краю масиву й досі нагадує, як швидко земля буквально може піти з-під ніг.
При підготовці матеріалу використано фотоматеріали та реконструкція хроніки подій з блогу Артема Костюка
Читайте також: Чорнобиль 1986: перші дні після аварії очима фотожурналіста Ігоря Костіна
Сподобалася стаття? Став вподобайку!
5