23 квітня 1995 року ЮНЕСКО вирішило відзначати Всесвітній день книги та авторського права. Саме у цей день, 23 квітня, померли Вільям Шекспір та перуанський письменник Інка Ґарсіласо де ла Веґа, а також народилися інші видатні у різних куточках світу письменники, зокрема Григорій Тютюнник.
До Всесвітнього дня книги наша редакція вирішила запитати в дніпровських інфлюенсерів із різних галузей: яка книга їм допомогла знайти сили або відволіктися, які три книги зазвичай радять та який жанр вони б хотіли почати читати або читати більше.
Детальніше – в матеріалі Dnipro.media
Дарія Данцева
Дарія Данцева – біохакерка з Дніпра та засновниця біохакерської лабораторії Yanelab.
Яка книга допомогла знайти сили або відволіктися останнім часом?
Останньою книгою була «Пройти крізь стіни» Марини Абрамович. Прекрасна автобіографія, зі злетами та падіннями. Багато хто вважає цю роботу сумною, а на мою думку, вона неймовірно мотивує, розчулює та нагадує, що все попереду.
Які три книги зазвичай радите людям?
Зазвичай раджу в обов’язковому порядку «Місто» Валерʼяна Підмогильного. Це моя улюблена книга зі шкільних часів, перечитувала багато разів і завжди цікаво (хоча я не люблю перечитувати книги).
На другому місці «Beautiful losers» Леонарда Коена. Для тих хто любить гротеск, релігії та коли після прочитання в голові виникає питання: «Шо я тільки що прочитав?» Такого як в цій книзі, я не читала ніде.
На третьому місці – «Солодка Даруся» Марії Матіос. Мені її подарували через імʼя, тож я не мала ніяких очікувань. Після прочитання відклала книгу та довго дивилася в стіну. Справжній твір. Як то кажуть «art must disturb the comforted and comfort the disturbed» («мистецтво повинно турбувати комфорт та втішати стурбованість» – ред.) і ця книжка справляється з цією роботою.
Який жанр книг хочете почати або почати читати більше?
Насправді я хотіла б більше читати філософських робіт, але важко на це налаштуватися. Наприклад, вже три роки лежить «Або/Або» Сьорена К’єркегора, але я ніяк не можу наважитись почати її усвідомлено читати. У час ШІ, війн та колапсу філософія набуває ще більшої цінності.
Дар’я Ульман (Community Ulman)
Дар’я Ульман – керівниця маркетингу та комунікацій Lobby X, дружина Героя України Кирила Ульмана та засновниця Community Ulman – курсів військового вишколу.
Яка книга допомогла знайти сили або відволіктися останнім часом?
Для мене це дві книги. Останні 2 роки переважно читала статті та новини, але дуже хотіла повернутися до читання. Тож повернулась одразу до того, чого шукало моє серце:
«Чорні водяні Лілії» Мішель Бюссі. Минулого місяця я відвідала Париж і ця книга, власне, про нього. Ще й у моєму найулюбленішому стилі: аналогова книжка з приємним друком і шрифтом.
Вона про мистецтво та розслідування. Доволі легка і навіяла спогади як зацікавлено Кирило переказував мені книжки. Це відчуття теплом розлилося всередині. Я не дочитала, але радо любо ладна обговорити з тим, хто її теж почне.
Друга – «Нетлінні» Лесі Воронюк та Володимира Щибря, бо я маю запит бачити Україну сильною та незалежною. Під цей запит моя фантастична подруга порадила цю книгу – про українські державні символи в народній вишивці й ткацтві.
У ній вишиті сорочки, датовані 1920 роком, хитають всі наративи росіян, про те, що ми нова й мала держава. А ще ця книга про візуальне задоволення. Ідеальний варіант для подарунка тому, кого хочете вразити.
Які три книги зазвичай радите людям?
Зазвичай раджу читати інструкції до речей та бізнес літературу. А ще всі документи, які підписуєте. Якщо любите детективи, почніть з тих книг, що я вже порадила.
Також обожнюю й раджу іноземну класику: твори О. Генрі, або «Носороги» Ежена Йонеско.
Який жанр книг хочете почати або почати читати більше?
Готуючись до ЗНО я прочитала багато класики, зокрема російської, але в мені не проросла любов до неї. Зараз прагну читати більше українською, щоб красивіше писати та говорити. Також хочу дізнаватися рідкісні слова, краще розуміти контекст їхнього використання та забирати у свої щоденні балачки. Зараз багато перекладено українською, багато написано нового про сьогоденність – і не дарма ж? Треба читати.
Роман Винниченко (Prometey Hub)
Роман Винниченко – підприємець, волонтер та засновник івент-коворкінгу «Prometey Hub» й кав’ярні «Prometey Buffet». Спеціаліст у логістиці, бізнесі та «все пропало» менеджменті.
Яка книга допомогла знайти сили або відволіктися останнім часом?
Такою книгою стала «Що я знаю про роботу кавʼярень». В описі книги зазначено, що її мають прочитати всі, «хто мріє про власну кав’ярню чи має її». Можливо саме з цією книгою пов’язане відкриття кав’ярні Prometey Buffet.
Які три книги зазвичай радите людям?
Роман своїми головними рекомендаціями виділив: «Атлант розправив плечі», «Фінансист» та «Мета». Провідними темами книг є економіка та бізнес.
Який жанр книг хочете почати або почати читати більше?
Роман зазначив, що наразі в нього часу не дуже багато, тому він не складає книжкові плани на майбутнє.
Андрій Палаш (DCCC)
Андрій Палаш – голова ГО «Культура медіальна», Центру сучасної культури у Дніпрі (DCCC), співзасновник фестивалю «Конструкція» та медіа про Дніпро «ПОМІЖ».
Яка книга допомогла знайти сили або відволіктися останнім часом?
Останнім часом читаю переважно в потягах – це чи не єдиний час для читання. Зараз це здебільшого тексти про Дніпро, культуру або освіту. Минулого тижня дорогою до Києва читав новий випуск журналу «ПОМІЖ» про Дніпро та навколо. Мабуть, такі тексти мене зараз і відволікають, і водночас повертають до того, що для мене важливе.
Які три книги зазвичай радите людям?
Часто раджу «Дніпро. Біографія великого міста в степу» Портнових – це дуже добра книга, щоб почати знайомство з Дніпром.
«Сила безсилих» Вацлава Гавела – книжка, до якої я сам повертаюся. Вона про чесність, свободу і про те, що навіть одна людина може впливати на систему.
І «The Design Handbook for Cultural Centres» Петера Лені – для мене це особлива книга, бо вона свого часу вплинула на створення DCCC, відкрила для мене мережу європейських культурних центрів Trans Europe Halles і навіть привела до співпраці зі Stanica Žilina-Záriečie. Мені подобаються книги, які можуть щось змінювати не тільки в думках, а й у діях.
Який жанр книг хочете почати або почати читати більше?
Хотів би більше читати книжок на перетині урбаністики, культури й політичної думки – як у Паскаля Гілена. Мене цікавлять тексти, які допомагають думати про місто не тільки як про простір, а як про спосіб співжиття.
Руслан Ширінов (Urban Dnipro)
Руслан Ширінов – урбаніст та засновник проєкту «Urban Dnipro».
Яка книга допомогла знайти сили або відволіктися останнім часом?
Для Руслана такою книгою стала «Дао де цзин» Лао-цзи. Як зазначає опис книги, це «головний трактат містичної традиції Стародавнього Китаю. Він справив величезний вплив не тільки на формування даосизму, а й на духовну культуру всього Стародавнього Сходу».
Які три книги зазвичай радите людям?
Зазвичай Руслан радить «Жага до життя» Джека Лондона, «Маленького принца» Антуана де Сент-Екзюпері та «Міста для людей» Яна Гейла.
Який жанр книг хочете почати або почати читати більше?
Я хотів би більше читати творів на тему історії філософії. Вона сама по собі включає всю свідому епоху людства, тож авторів дуже багато – від Стародавньої Греції до нашого часу.
Ярослава Яцуба (Bright Arts)
Ярослава Яцуба – архітекторка, ілюстраторка та засновниця проєкту «Bright Arts».
Яка книга допомогла знайти сили або відволіктися останнім часом?
З того, що захопило останнім часом, це «Літопис Сірого Ордену» Павла Дерев’янка. Взагалі планувала цю трилогію почати читати влітку, але автор приїздив на початку квітня в Дніпро з презентацією, тож вирішила почитати, щоб бути в контексті.
Історія настільки захопила, що перший том прочитала до презентації, і потім відразу два наступні. Усім поціновувачам фентезі дуже раджу, або ж тим, хто хоче відкрити для себе цей жанр. Українська міфологія й згадки про реальні міста роблять історію ближчою, а персонажі не залишають байдужими.
Які три книги зазвичай радите людям?
Перша це «Мʼяке місто. Щільність забудови для щоденного життя» Девіда Сіма. Це книга про зручну урбаністику, і те як зробити життя в містах комфортнішими. Книга написана цікаво, має багато ілюстрацій і фото прикладів.
Вона допоможе краще зрозуміти, як навіть невеликі зміни можуть мати колосальний результат і як кожен може впливати на покращення міста. Сподіваюсь після війни під час відновлення міст у нових проєктах врахують багато чого з цієї книги.
Друге, для мешканців Дніпра я б порадила «Без ґрунту» Домонтовича. У романі дуже багато описів самого міста, адже дитинство автора пройшло саме тут. Сюжет розгортається в 20-30 роках, коли інтелектуали були змушені адаптуватися до нових чужих їм умов, і про втрату підґрунтя культури і власної індивідуальності.
Третє, це книги шведського письменника Фредеріка Бакмана: вони чуйні, цікаво написані і допомагають відволіктись. Мої найулюбленіші: трилогія «Ведмеже місто», «Чоловік на імʼя Уве» та «Тривожні люди».
Який жанр книг хочете почати або почати читати більше?
Стосовно жанрів, хоч в мене і є улюблені, але читаю майже все, головне щоб історія захопила чи змусила замислитися. Зазвичай читаю паралельно щось з нон-фікшену та художнє. Намагаюсь чергувати складні твори з чимось легким. Інколи роблю план по черговості читання, але легко від нього відходжу, адже читання має приносити вам задоволення і викликати цікавість.
Раджу не сильно зважати на відгуки інших, а особисто знайомитись з історіями і складати власну думку про них. Це нормально, що виходячи з різного життєвого досвіду можуть подобатися різні сюжети. Дуже радію, що щороку зʼявляються нові видавництва і видається багато різножанрової літератури, де кожен знайде щось близьке для себе.
Аліна Щербина
Аліна Щербина – засновниця і СЕО PR-агенції «Великі історії» та співзасновниця «LEAD business club».
Яка книга допомогла знайти сили або відволіктися останнім часом?
Зараз у моєму житті період, коли я переважно читаю академічну літературу. Я навчаюся на магістратурі з глобального менеджменту в Дніпровському кампусі АЮК і пишу диплом на тему «Founder visibility in crises» («Видимість засновників у кризових ситуаціях» – ред.). Тож і читаю здебільшого про зв’язки з громадськістю, персональний бренд та інші професійні теми.
Із того, що справді дало опору останнім часом, — «Хто заплаче, коли ти помреш» Робіна Шарми — це подарунок від мого партнера. Для мене книга цінна тим, що вона зібрана з коротких, прикладних роздумів про те, як людина проживає своє життя: про дисципліну, пріоритети, звички, сенси. Вона добре повертає фокус із зовнішньої гонки на внутрішній стрижень, і тому добре метчиться для мене з бізнесом та персональним брендом.
Які три книги зазвичай радите людям?
Мені важливо, щоб книжка розширяла уявлення про світ та давала нові інструменти. Тому з тих, які я раджу найчастіше:
«Атлант розправив плечі» – маніфест підприємця. У цій книзі підприємець показаний як людина, яка створює цінність, бере на себе відповідальність і бачить можливості там, де інші зупиняються. Вона добре передає вагу рішень, ініціативи і того, як багато тримається на людях, які не бояться діяти.
«Теорія каст і ролей» – компас для пошуку свого шляху. Ця книга допомагає краще зрозуміти себе, свої сильні сторони і ролі, в яких ти живеш. Після неї легше побачити, де ти знаходишся зараз і в який бік хочеш рухатися далі.
«Ніколи не їж наодинці» – інструкція з персонального брендингу. Дуже прикладна книга про нетворкінг, довіру, репутацію і зв’язки. Вона добре пояснює, як формується сильне коло контактів і чому персональний бренд виростає з якості стосунків, а не з кількості публікацій.
«48 законів влади» – підручник із впливу та позиціонування. Це книга для розуміння сили, статусу, людських мотивів і правил гри в середовищі, де є конкуренція, амбіції та боротьба за увагу. Вона корисна для тих, хто хоче краще розуміти, як працює вплив у реальному житті.
«Мистецтво війни» – книга стратега. Вона вчить думати наперед, бачити ситуацію ширше, берегти ресурс і обирати правильний момент для дії. Дуже сильна база для управлінського і стратегічного мислення.
Який жанр книг хочете почати або почати читати більше?
Художніх книжок хочеться читати більше. Десь з часів ковіду вони не в пріоритеті, бо темп життя дуже високий і вибір часто падає на професійну літературу. Хоча саме художня література дає інший погляд на речі і ту глибину, якої часто не вистачає в щоденному темпі.
Ліза Лавдніпро
Ліза засновниця блогу «lavdnipro.ua», в якому розповідає про Дніпро через локальні бренди, людей та простори.
Яка книга допомогла знайти сили або відволіктися останнім часом?
«Танці з кістками» Андрія Сем’янкова. Це медичний трилер про складні компроміси з власною совістю. Вона не «заспокоює», але її похмура реалістичність дивним чином допомагає впорядкувати думки та переключитися.
Які три книги зазвичай радите людям?
«Володар перснів» Дж. Р. Р. Толкіна – фундаментальна історія про світло, яке перемагає в найтемніші часи.
«Танці з кістками» Андрія Сем’янкова – для тих, хто цінує інтелектуальну напругу та сучасну українську прозу.
«Я бачу вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка – неймовірно атмосферний нуарний детектив. Це книга про внутрішніх демонів, де темрява стає дзеркалом, у якому кожен бачить справжнього себе.
Який жанр книг хочете почати або почати читати більше?
Хочу ще глибше зануритися у темну філософію та містику. Мене цікавить література, де «пітьма» – це не просто відсутність світла, а простір для пошуку нових сенсів, енергії та справжньої ідентичності.
Антон Кістол
Антон Кістол – магістр історії, співробітник науково-масового відділу Дніпропетровського національного історичного музею імені Яворницького.
Яка книга допомогла знайти сили або відволіктися останнім часом?
«У пошках варварів. Подорож до країв, де починаються й не закінчуються Балкани» Андрія Любки. Це дослідження Балкан українським письменником, в якому поєднуються подорожні нотатки, художній репортаж та есеїстики.
Які три книги зазвичай радите людям?
Дніпровцям раджу Віктора Петрова «Без ґрунту». Усім інших також рекомендую Джозефа Геллера «Пастка-22» та «Дніпро. Біографія великого міста в степу» Андрія та Тетяни Портнови.
Який жанр книг хочете почати або почати читати більше?
Хотів би почати читати більше художніх книг, адже більшу частину його «книжкового раціону» складає саме наукова література.
Олександр Варава
Олександр Варава – співзасновник та керівник разом зі своєю дружиною Анастасією Варавою мережі VarCafe.
Яка книга допомогла знайти сили або відволіктися останнім часом?
Останнім часом я читаю «Нескінченну історію» Міхаеля Енде, і вона дуже влучно потрапляє в мій стан. У ритмі постійного стресу і дорослих проблем це, по суті, казка, яка дає можливість відволіктися, переключитися й зануритися у фантазійний світ. Вона нагадує, наскільки гнучким і різноманітним може бути мислення – особливо для креативних людей.
Які три книги зазвичай радите людям?
Якщо говорити про книги, які я зазвичай раджу, то одна з ключових – це «Три чашки чаю» Грега Мортенсона та Девіда Олівера Реліна. Я читав її двічі. Вона про те, як одна людина може змінювати світ навколо себе. І що світ – це не лише про агресію, а й про добро, якого значно більше, ніж здається.
Також мені дуже відгукується «Блакитне мереживо долі» Енн Тайлер. Це історія про сім’ю як метафору на котушку ниток, де все переплетено. Книга про слабкості, приховані сторони людей і про те, як одна й та сама реальність виглядає по-різному для кожного. Дуже тонка і жива.
І окремо – «Діти свободи» Марка Леві. Це дуже сильна книга, яка емоційно пробиває, до сліз.
Який жанр книг хочете почати або почати читати більше?
Якщо говорити про жанри, то зараз хочеться більше читати глибокі історії: про людей, сім’ї, внутрішні процеси, але водночас з елементом метафори або фантазії, які дають можливість трохи вийти за межі реальності.
Анастасія Варава
Анастасія Варава – співзасновниця та керівниця разом зі своїм чоловіком Олександром Варавою мережі VarCafe.
Яка книга допомогла знайти сили або відволіктися останнім часом?
Останнім часом це була книга «Людина в пошуках справжнього сенсу» Віктора Франкла. Вона про дуже просту, але водночас складну річ: навіть коли ти не можеш контролювати обставини, завжди можеш обирати, як на них реагувати. У наші часи це резонує. У нашому сьогоденні мало чітких гарантій, що так само буде завтра, а не буде гірше. А всередині все одно можна будувати опору. І ця книга якраз про цей внутрішній стрижень, який не залежить від зовнішнього світу.
Які три книги зазвичай радите людям?
Перша – «Я рада, що моя мама померла» Дженнет Маккарді. Назва – стрьомна. Але це дуже чесна і місцями незручна книга про стосунки, тиск і пошук себе. Вона про те, як складні досвіди формують нас і як важливо в якийсь момент почати обирати себе. Мені відгукується відвертість Дженнет і сміливість називати речі своїми іменами. До речі, вона колишня акторка Nickelodeon.
Друга – «No Rules Rules: Netflix and the Culture of Reinvention» або українською «Netflix і культура інновацій» Ріда Гастінгса та Ерін Мейєр. Я читала її кілька разів. Мені близька ідея, що сильні команди будуються не на контролі, а на довірі, відповідальності і дорослості. У Netflix дуже чітка і смілива культура і багато з цього резонує з тим, як ми будуємо свою команду.
Третя – «Надзвичайна гостинність. Як перевершити очікування клієнтів» Вілла Ґідара. Про те, що сервіс це не про стандарти, а про увагу до людини. Про здатність бачити гостя глибше і робити трохи більше, ніж від тебе очікують. Для мене це дуже про сутність гостинності як такої. І там дуже класні кейси про Eleven Madison Park (ресторан у Нью-Йорку – ред.), а це взірець, як на мене, в ресторанному світі.
Який жанр книг хочете почати або почати читати більше?
Мені зараз цікаві дві дуже різні категорії книг. Перша – легкий, але змістовний нон-фікшн, як «Надзвичайна гостинність». Коли ця книга тільки з’явилась, ми навіть перекладали її самостійно, щоб читати всією командою, настільки вона була для нас актуальною. І лише через кілька років вона вийшла українською. Мені дуже не вистачає таких книг про гостинність – простих, живих, з реальними кейсами і сенсами, які хочеться одразу застосовувати в роботі.
Друга – художня література, яка взагалі не про роботу. Наприклад, як «Буремний перевал» Емілі Бронте. Книги, які дозволяють переключитись, трохи вийти з реальності і просто побути в іншому світі.
Тому зараз мій запит – це або книга, після якої хочеться діяти, змінювати, розуміти стосунки, або книга, яка дає можливість відпочити від усього.
Ваш донат — це наша суперсила!
ПідтриматиЧитати також: Що читати до Дня Незалежності: рекомендації від редакції Dnipro.media
Сподобалася стаття? Став вподобайку!
8