19 травня 2016 року в межах декомунізації Верховна рада України перейменувала Дніпропетровськ на Дніпро. Тоді з назви міста викреслили прізвище одного з організаторів Голодомору — Григорія Петровського. Того ж дня перейменували Дніпродзержинськ на Кам’янське. Проте з того моменту у жителів області виникло логічне питання: чому тоді так не можна зробити й з областю?
Детальніше – читайте в матеріалі Dnipro.media
Різниця між перейменуванням міста та області
Головна причина — у різному юридичному статусі.
Назви міст — це частина державного реєстру географічних назв. Тому для їхнього перейменування достатньо постанови Верховної Ради. Після цього Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) просто вносить зміни до реєстру.
Інакше з областями. Їхні назви закріплені у статті 133 Конституції України. А це означає, що змінити назву області можна лише через внесення змін до Конституції.
Як змінити назву області: покроково
Якщо коротко: щоб перейменувати область – треба змінити Конституцію України.
Для внесення змін до конституції необхідно подання законопроєкту про зміни або від Президента України, або не менш як третини депутатів Верховної Ради, тобто не менш ніж 150 депутатів, щоб ініціювати такі зміни.
Після цього законопроєкт перевіряє Конституційний Суд України. Він визначає, чи не порушують зміни права і свободи людини, територіальну цілісність та незалежність держави.
Далі документ проходить два етапи голосування у Верховній Раді:
- перше слухання — депутати підтримують законопроєкт за основу, на цьому етапі потрібно щонайменше 226 голосів;
- друге слухання — остаточне ухвалення щонайменше 300 депутатами.
Спроба перейменувати Дніпропетровську область
Верховна Рада VIII скликання (27 листопада 2014 – 29 серпня 2019)
27 квітня 2018 році народний депутат Андрій Денисенко за підтримки 155 депутатів Верховної Ради подав законопроєкт №8329 про перейменування Дніпропетровської області на Січеславську.
11 липня 2018 року його погодили у Комітеті Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя. Проте на засіданні 20 листопада народні депутати України не підтримали включення цього законопроєкту до порядку денного.
На наступний день після засідання, 21 листопада 2018 року, тодішній Президент України Петро Порошенко вніс невідкладний законопроєкт №9310 про перейменування Дніпропетровської області на Дніпровську. 23 листопада Андрій Денисенко за підтримки 164 депутатів вніс альтернативний законопроєкт №9310-1 про перейменування області на Січеславську.
Обидва законопроєкти підтримали у Комітеті з питань правової політики та правосуддя. Втім на засіданні 7 лютого 2019 року парламент підтримали законопроєкт №9310-1 — про перейменування Дніпропетровської області на Січеславську. Тоді ж його направили до Конституційного Суду України.
2 квітня 2019 року законопроєкт підтримав Конституційний Суд України.
Але пізніше депутати Верховної Ради не розглянули цей законопроєкт.
«У парламенті VIII скликання законопроєкт був прийнятий до розгляду, пройшов комітети, Конституційний суд, але у звʼязку з розпуском ВР новообраним президентом Володимиром Зеленським у 2019 році не був прийнятий за браком часу.
Ми встигали провести лише 1 сесію з 2 необхідних для розгляду. Але в такому разі законопроєкт вже не мав би права розглядатися у наступних скликаннях парламенту. Тому, порадившись із тодішнім головою ВР Андрієм Парубієм, вирішили не виносити його до зали після схвальних рішень комітетів».
Таким чином законопроєкт насьогодні є активним і готовим для голосування», – розповів журналістам Dnipro.media Андрій Денисенко – ініціатор законопроєктів про перейменування області, а нині заступник міського голови Дніпра з питань діяльності виконавчих органів щодо інформаційної діяльності.
Верховна Рада IX скликання (29 серпня 2019 – дотепер)
У Верховній Раді IX скликання питання перейменування Дніпропетровської області на порядок денний не виносили.
«ВР IX скликання спершу не мала бажання займатися такими державотворчими питаннями, монобільшість була геть байдужа до національної памʼяті та ідентичності.
А після початку широкомасштабної війни, коли настрої нардепів змінилися, вона вже не має такого права, оскільки Конституцію заборонено змінювати під час воєнного стану», – зазначає Андрій Денисенко.
Журналіст Dnipro.media надіслав запит на коментар щодо перейменування області до народних депутатів від Дніпропетровщини: 24 березня Дмитру Чорному, та 6 квітня Василю Медянику, Сергію Демченко, Максиму Бужанському та Дмитру Кисилевському. Станом на 27 квітня, відповів лише Максим Бужанський:
«У відповідь на Ваше звернення від 06.04.2026 повідомляю, що відповідно до частини другої статті 157 Конституції України Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Також зазначаю, що в умовах триваючої агресії російської федерації проти України пріоритетними є питання оборони та забезпечення енергетичної незалежності як Дніпропетровської області зокрема, так і всієї України».
Перейменування області зараз
Наразі перейменувати Дніпропетровську область неможливо – під час воєнного стану вносити зміни до Конституції України заборонено.
Ініціатор законопроєктів Андрій Денисенко вважає, що питання перейменування області буде вирішено «по завершенню цієї фази війни».
Кропивницька чи Кіровоградська?
З проблемою перейменування також зіткнулася й Кіровоградська область.
11 липня 2018 року на засіданні Комітету Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя підтримали законопроєкт про перейменування області на Кропивницьку. 5 лютого 2019 року перейменування також підтримав Конституційний Суд України. Проте пізніше голосування до голосування справа так і не дійшла.
Журналіст Dnipro.media поспілкувався з головною редакторкою кропивницького «Доступ.медіа» Ольгою Зимою щодо перейменування Кіровоградської області.
«Тема перейменування завжди викликає дискусії, і суспільство традиційно ділиться на кілька таборів. Після перейменування міста Кіровоград на Кропивницький у 2016 році почали обговорювати і можливу нову назву області. Основними варіантами були “Кропивницька” та “Центральноукраїнська”.
“Кропивницька область” розглядалася як логічна назва за аналогією з обласним центром після декомунізації. Варіант “Центральноукраїнська область” активно просувала частина місцевих політиків і чиновників, аргументуючи це географічним положенням регіону й без прив’язки до конкретного історичного персонажа. Через цю конкуренцію не було однозначного регіонального консенсусу».
За її словами, процес перейменування області завис на політичному рівні:
«Законопроєкт пройшов ключові процедурні етапи: отримав позитивний висновок Конституційного Суду та підтримку профільного комітету, а також був попередньо підтриманий у сесійній залі. Однак остаточного голосування для внесення змін до Конституції парламент так і не провів.
Фактично процес завис на політичному рівні: депутати попереднього скликання його розпочали, але не завершили, а новий склад Верховної Ради до цього питання так і не повернувся».
Натомість на регіональному рівні намагалися повернути перейменування області на порядок денний.
«Наприклад, у березні 2021 року депутати Кіровоградської обласної ради підтримали звернення до Верховної Ради щодо перейменування області на Кропивницьку. Із 57 присутніх депутатів 37 проголосували “за”.
Того ж дня у Кропивницькому на площі Героїв Майдану відбулася акція на підтримку перейменування області. Водночас варто розуміти, що рішення обласної ради мало рекомендаційний характер і не впливало безпосередньо на конституційну процедуру.
Так само звернення до ВР надсилали у вересні 2022 року. Загалом активність була, але її складно назвати системною політичною кампанією».
Ольга підсумовує, що через дискусії щодо назви не сформувався чіткий регіональний консенсус, а після зміни парламенту в 2019 році питання втратило політичний пріоритет. З початком повномасштабного вторгнення процес «фактично поставили на паузу», адже змінювати Конституцію під час воєнного стану неможливо.
Ваш донат — це наша суперсила!
ПідтриматиЧитати також: 1524, 1645 чи 1776: коли ж заснували Дніпро?
Сподобалася стаття? Став вподобайку!
6