У Дніпрі 12 червня відбулися громадські слухання, присвячені проєкту нової Програми з охорони культурної спадщини на 2026–2030 роки, на фінансування якої планується витрати 128 мільйонів гривень. Під час слухань звучали пропозиції щодо змісту програми, питання до роботи влади та застереження щодо втрати архітектурних об’єктів.
Журналісти Dnipro.media були присутні на слуханнях, зафіксували головні тези, коментарі посадовців і запити громади. Нагадаємо, раніше публікували детальний аналіз змін у проєкті Програми з охорони культурної спадщини на 2026–2030 роки.
Позиція Управління з питань охорони культурної спадщини
Громадські слухання розпочались із вступного слова Надії Лиштви, начальниці Управління з питань охорони культурної спадщини. Вона прокоментувала очікування щодо подальшого затвердження програми:
Про затримку в зонуванні через відсутність підзаконних актів:
«Зони охорони в нашій території розробляються тільки для пам’ятки, тому що досі Кабінет Міністрів не скористався законного акту […] Постанови Кабінету Міністрів не існує, тому поки не буде прийнято…»
Про очікування на зміни восени:
«Ми сподіваємося, що восени по плану роботи Міністерства культури вони нарешті її структурують, подадуть на Кабмін, і ми зможемо цим займатись наступного року»
Про археологічні дослідження до війни:
«До воєнного стану ми активно займались замовленням археологічних розкопок, дослідженням решток життєдіяльності людини. У 2021 році на Хладстармі Амурському були знайдені рештки восьми воїнів Другої світової війни — майже на поверхні, серед розірваних снарядів»
Про плани на дослідження місцевості біля Нових Кодак:
«Археологічні розвідки ми плануємо, бо з’явився новий археологічний культурний шар у Нових Кайдаках — одному з тих ядер, з яких утворилось наше місто […] У 2025-му ми плануємо розпочати дослідження, бо територія активно забудовується приватним сектором»
Про аварійні роботи на будинках:
«Буває, що на будинку раптово з’являється тріщина. Ми замовляємо проєкт, щоб зʼясувати, в чому причина. Такі роботи ми замовляли, можна подивитися на Prozorro»
Про охоронні дошки:
«Цього разу менше, ніж у попередній програмі, бо більшість пам’яток уже мають охоронні дошки. Ми встановили їх, наприклад, на будинки Нацбанку»
Про спеціальні щити:
«Мінкульт розглядає необхідність встановлення спеціальних щитів на всіх пам’ятках — це вимога Євросоюзу. Я не впевнена, що платівковий щит врятує від ракети, але як є»
Про друк методичних матеріалів:
«Управління щороку видавало щось на кшталт посібників по пам’ятках, але через воєнний стан та зростання цін на друк це припинили»
Про кошториси:
«Роботи з реставрації коштують дорого. І все це підтверджено кошторисами, які проходять експертизу та погодження органів охорони»
Про спеціальний фонд:
«Ми плануємо діяльність через спецфонд — замовлення проєктної документації та робіт. Але, по-перше, ці кошти можуть і не дати через воєнний стан. По-друге — реставрація дорога»
Представник міської ради повідомив, що отримав письмові зауваження та пропозиції від громадської організації «Платформа Громадський Контроль» і запевнив, що вони будуть включені до протоколу слухань.
Пропозиції громадськості
Першою серед озвучених пропозицій громади була ідея розширити джерела фінансування програми — не обмежуватися лише міським бюджетом, а також залучати інші ресурси, наприклад, гранти чи донорську допомогу.
Адвокат Василь Підлужний:
«Щоб зрозуміти результативність, треба знати, скільки об’єктів мають належну документацію, а скільки — ні» […] Наприклад, пріоритет мають об’єкти в аварійному стані […] На сайті управління недостатньо інформації про укладені охоронні договори або проблемних власників» […] Треба фіксувати скільки охоронних договорів є, скільки планується укласти […] Також важливо вказати, скільки пам’яток потребують протиаварійних заходів
*Для довідки: охоронний договір на культурну спадщину – це документ, що визначає умови та правила використання пам’ятки культурної спадщини, включаючи територію, на якій вона розташована, а також правила проведення реставраційних, консерваційних, ремонтних та інших заходів, спрямованих на збереження та охорону, — від редакції.
Відповідає Надія Лиштва, начальниця управління з охорони спадщини:
Програма співфінансування вже в розробці з 2022 року:
«Передбачена для ОСББ, особливо після пошкоджень будівель унаслідок воєнного стану»
Гранти наразі малодоступні для Дніпра:
«Європейські донори бояться інвестувати в небезпечні регіони, як наш» […]«Гранти здебільшого дають ГО, а не органам влади»
Охоронні договори — не пряма функція управління.
«Це делеговані повноваження. Сьогодні вони є, завтра — область може їх забрати […] Тому ми не включили їх до заходів програми» […]У нас обмежений штат — 2 архітектори, і сотні багатоквартирних будинків […] З кожним власником треба окремий договір»
Відсутні законні важелі примусу:
«Не можемо подати до суду, якщо власник відмовляється укладати договір […] Можемо лише один раз оштрафувати — і все […] Це проблема не лише Дніпра, а всієї України. Необхідно реформувати закон про охорону спадщини»
Олександр Славний, журналіст:
- «Є об’єкти, як-от Січових Стрільців 24–26, де навіть квартири не мають зареєстрованого власника. Це реальна проблема, і її слід визнати в програмі».
Пропозиції до програми:
- «До липня-серпня 2025 року провести інвентаризацію об’єктів архітектури та містобудування без визначених власників. У вересні–жовтні 2025 року ініціювати передачу таких пам’яток у комунальну власність» […]
- «У 1996 році Кабмін вилучив готель «Україна»: зі статусу пам’ятки. Пропоную повернути йому статус, внести у програму дії щодо його офіційного визнання об’єктом культурної спадщини»
- «Замість 10 — зробити 70 охоронних зон. Зони критично важливі для збереження середовища навколо пам’ятки»
Відповідає Надія Лиштва, начальниця управління з охорони спадщини:
«Маємо десятки об’єктів, де неможливо встановити власника. Листи повертаються, адреси порожні, деякі люди виїхали або померли. Навіть якщо частина мешканців укладає охоронні договори — це не вирішує ситуацію в багатоквартирних будинках […] Є механізм визнання безхазяйного майна — через суд. Але це тривалий і складний процес»
По готелю «Україна»: «У 2024-му область направила розпорядження про внесення його в пам’ятки. Ми створили картку виявлення, у 2025 завершимо облікову документацію»
Охоронні договори: «Укладаємо лише з тими, хто звертається. Але закон не дає нам права змусити когось укладати договір. Можемо лише оштрафувати один раз» […]
«Частина проблем — через законодавство, яке ще не адаптоване до реалій. Частково воно досі радянське. Управління готове подавати пропозиції щодо змін»
Представниця громади Віра Матвієвська запитала, чи є судовий спір між міською радою та Історичним музеєм.
Представниця управління відповіла, що це не їхня справа — управління не сторона процесу, тому не може коментувати.
Представник громади Олександр Волок:
«Мене цікавить будівля пам’ятки національного значення — Англійський клуб. Що з ним зараз? Бо там бомжи розібрали дах, через це всередину тече вода. Ми нічого не можемо вдіяти, щоб хоча б тимчасово якесь покриття зробити на цю пам’ятку. Я знаю, що йдуть якісь судові процеси. Але поки вони йдуть — пам’ятка руйнується»
Відповідає Надія Лиштва, начальниця управління з охорони спадщини:
«Ми зверталися з цього приводу до Міністерства культури. Вони видали припис власнику, щоб він вжив заходів. Але це не працює. Бомжі ж не читають охоронні дошки […] Ми зверталися до поліції, щоб вони відкрили кримінальне провадження, але вони не бачать складу злочину. Зверталися повторно. Але якщо хтось із міськради почне самовільно щось ремонтувати, власник подасть до суду й скаже, що саме ми пошкодили пам’ятку […]Будівля — у приватній власності, а згідно із законодавством, приватна власність є недоторканною. Поки вона не була приватизована, ми могли щось робити. Тепер — ні. […] Ми не можемо витрачати бюджетні кошти на приватну власність. Збирати гроші з депутатів — корупційно, наші юристи не мають права це ініціювати. Якщо є проблеми з законодавством, то їх треба вирішувати на рівні змін до законів. Інакше це порушення. Якщо тут дозволимо собі порушити — далі почнемо порушувати скрізь […] Якщо ви бачите бездіяльність поліції, звертайтеся до суду. Управління не має повноважень подавати подібні позови.
Представник громади, адвокат Василь Підлужний:
«А може у вас є якась приведена скупність проблем, які пов’язані з тим, що, скажімо так, законодавство в сфері охорони культурної спадщини не найкраще?
Це видно, наприклад, у ситуації з охоронними договорами, або в тому, що лише держава чи органи містобудування можуть викуповувати об’єкти, а органи місцевого самоврядування — ні. Є ще багато подібних питань. А чи є якісь напрацювання, щоб це змінити?»
Надія Лиштва, начальниця управління з охорони спадщини:
«Так, дійсно, такі напрацювання є. Ми надсилали свої пропозиції щодо змін до законодавства. Раз на рік приходять запити від міністерств у Києві, і ми подаємо свої варіанти — змінити статтю таку, таку й таку. Наприклад, ще з 2000-х років у законі про охорону культурної спадщини існує стаття, згідно з якою власники, які доглядають за пам’ятками і проводять реставрацію, мають право на пільгове оподаткування. Але наша податкова навіть не знає про цю норму, і вона не працює на практиці. Якщо є зацікавлені, ми можемо разом з громадськістю пройтися по кожній статті закону, зібрати спільний перелік проблем і подати єдиний запит до міністерства. Бо це не лише проблема Дніпра, а всіх регіонів України».
Представниця громади Ірина Юхимович звернула увагу на дезорієнтацію в датах на сайті міської ради Дніпра щодо громадських слухань:
«Чому вказано 2024 рік в оголошені про дату проведення слухань, якщо мова йде про обговорення програми 2025 року? Це вводить громаду в оману. Тут було б набагато більше людей, якщо б було більш якісне інформування […] Чому інформація об’єднується лише в окремому розділі, без викладки у публічному інформативному розділі […] Чому не використовуються головні стрічки на офіційному сайті міської ради, офіційні акаунти міськради, соцмережі, телебачення, яке фінансується з бюджету — 73,4 млн грн у 2025 році?» […] «Прошу поставити час слухань зручний для мешканців, які працюють за стандартним графіком. Якщо не можна одразу повідомити місце — хоча б час і формат участі мають бути публічними».
Ірина процитувала пункт програми:
«У пункті 6 додатку передбачено 14 заходів із популяризації охорони культурної спадщини на 3 мільйони 700 тисяч гривень. Це не реставрація, не охорона — це лише популяризація […] Ми вимагаємо обґрунтувати доцільність витрат за умов, коли громада очікує пріоритетного фінансування оборони, соцзахисту, підтримки переселенців — я сама переселенка […] Охорона важлива, але ті заходи, які виписані як охоронні — вони недостатньо охоронні. Ми хочемо зрозуміти, як покращити якість охорони […] Краще за 3,7 мільйона зробити так, щоб безхатченки не могли руйнувати те, що залишилось від хазяїв, а ми самі стали хазяїнами цієї спадщини».
Ірина також вказала низькі показники у плані щодо визначення зон охорони:
«У додатку 1 до програми передбачено створення документації лише для 10 об’єктів за 5 років — це менше 2,5% від усіх об’єктів спадщини в місті […] Чому за 10 років планується визначити охоронні межі лише для 10 об’єктів, якщо в місті понад 400 об’єктів культурної спадщини та виявлених об’єктів, які підлягають захисту?»
У відповідь Надія Лиштва пояснила, що витрати на популяризацію охорони культурної спадщини розраховані на всі 5 років програми, тобто приблизно по 400 тисяч гривень на рік. Навела приклад: навіть друк однієї книги невеликим накладом нині коштує близько 200 тисяч гривень. Водночас вона відверто визнала, що всі ці кошти зараз є лише в плані, і до завершення воєнного стану — цитата — «Ці кошти нам все одно не дадуть. Навіть на зону охорони».
Надія Лиштва зазначила, що зони охорони дуже дорогі у виконанні, а охочих працювати за невеликі суми — майже немає. Облікова документація на одну пам’ятку коштує щонайменше 60–80 тисяч гривень. Це, за її словами, величезна сума за мізерний обсяг роботи. Але такі ціни — стандарт для України, і тендери іноді доходять до 200–300 тисяч. Водночас, за словами Надії, у Дніпрі такі гроші не закладають, бо це вважається неприйнятним.
Крім того, представниця управління сказала, що вони не можуть надати повний список об’єктів, на які замовляють документацію, бо частину замовляє місто, частину — власники, частину — обласна влада. Наприклад, нещодавно область виявила 53 нові кургани в межах Дніпра. Їх потрібно облікувати, але на це просто немає коштів. Вона припустила, що, можливо, частково допоможуть гранти, але навіть пів мільйона гривень зараз ніхто не виділить. Тому видавничу справу не планують серйозно до закінчення війни.
Щодо самої організації слухань, вона уточнила, що їхнє управління відповідало лише за підготовку програми, а не за оприлюднення інформації на сайті, формування розпорядження чи час події. Цим займався інший виконавчий орган. На питання громади щодо безгосподарних пам’яток вона відповіла, що цю проблему не можна вирішити на місцевому рівні. Це всеукраїнське питання.
Питання від журналістки Dnipro.media Марії Онищенко:
«У програмі з охорони культурної спадщини Дніпра на 2026–2030 роки зазначено: станом на 2020–2025 рік на державному обліку перебуває 317 пам’яток культурної спадщини міста, не враховуючи внутрішньокомплексних, із них — архітектури та містобудування 146, історії та монументального мистецтва 156, археології — 15. Крім цього — 109 щойно виявлених. Чи входить у перелік 109 щойно виявлених об’єктів культурної спадщини Алея пам’яті загиблих захисників України, що розташована за адресою проспект Яворницького, 75 — навпроти головного входу до Дніпровської міської ради? Якщо ні — з якої причини? Адже об’єкт має суспільне й меморіальне значення. Прошу надати повний перелік із 317 об’єктів культурної спадщини та окремо список 109 щойно виявлених».
Надія Лиштва вказала, що Алея Пошани не входить до жодного з переліків і жодних звернень щодо неї не надходило:
«Жодного звернення — ні від громадських організацій, ні від фізичних осіб не подавалось. Зараз карту виявлення об’єкта може зробити будь-яка ГО, ФОП або фізособа, яка займається спадщиною, і подати її до області. Це не функція міста. Місто не має повноважень вносити об’єкти до переліку — ми можемо лише подавати пропозиції до області. Область їх розглядає й вносить».
Представниця громади Голота Злата:
«Я знаю, на набережній стоїть пам’ятник радянському командувачу. Наскільки доцільно існування цього меморіалу? Люди офіційно зверталися з вимогою його знести — і їм відмовили. Чому?»
Вона також згадала, що пам’ятник Горькому вже демонтували, а цей – залишився.
*Від редакції: мається на увазі пам’ятник командувачу повітряно-десантних військ у 1950-70-х роках Василю Маргелову, що на Січеславській Набережній.
Надія Лиштва:
«Цей об’єкт ніколи не був пам’ятником у юридичному сенсі. Це не об’єкт культурної спадщини, не стояв на обліку, не був у реєстрі. Це об’єкт благоустрою, який стоїть на балансі райадміністрації. Ми не можемо його знести, бо це не наша компетенція. Якщо знесли Горького, то тому, що він був у реєстрі і потім був знятий за процедурою».
Ще питання від громади:
«Якщо в умовах воєнного стану ви не маєте ні інструментів впливу, ні реальних повноважень, то чи доцільно закладати 128 мільйонів 200 тисяч гривень у програму?»
Надія Лиштва:
«Ці кошти — оптимістичний сценарій, якщо закінчиться війна. Вони не будуть виділені під час воєнного стану, бо вони не включені до бюджету. Реально зараз фінансуються лише протиаварійні роботи. Наприклад, у Харкові відбудували школу, а потім у неї знову прилетіло — і її зруйнувало. Тому реставрації — тільки після перемоги».
Представниця громади Ірина Юхимович
«Хто відповідає за донесення інформації до громадян? У місті на це витрачають 300 мільйонів, а результату нема. Чому відділ піару не інформує про пам’ятки, програму, слухання, а лише публікує фото мера?»
Надія Лиштва:
«Протокол слухань буде переданий міському голові, далі — по департаментах згідно з процедурою. У додатку “Дніпро” готуються оновлення — буде розділ про об’єкти спадщини. Наразі цим займаються програмісти».
Ірина Юхимович:
«Передайте, будь ласка, що громадськість незадоволена роботою інформаційного відділу. Люди не бачать жодної інформації про культурну спадщину, тільки нескінченні фото мера».
Питання та пропозиції громади були внесені в протокол громадських слухань. Протокол передається на розгляд міському голові.
Читайте також: Палац студентів ДНУ: між реставрацією й політичним конфліктом
Сподобалася стаття? Став вподобайку!
5