Війна позбавила українських дітей відчуття стабільності та безпеки — базових потреб, необхідних для здорового розвитку. Повітряні тривоги, переїзди, розлука з близькими й постійна напруга стали частиною їхнього щоденного життя. У таких умовах дедалі більше родин у Дніпрі шукають психологічну допомогу для дітей.
Які тривожні сигнали важливо помітити вчасно та куди звернутися по психологічну підтримку дітям у Дніпрі — читайте в матеріалі Dnipro.media.
Діти у стані хронічного стресу: що говорять психологи
На четвертий рік повномасштабної війни більшість українських дітей перебувають у стані постійного стресу. Йдеться не про поодинокі випадки, а про загальну тенденцію, яку фіксують фахівці, що працюють із дітьми з різних регіонів, зокрема й у Дніпрі.
Про це говорить Юлія Лучнікова – психологиня з понад 10-річним досвідом, яка працює з дітьми й дорослими, допомагає ВПО та проводить групові психологічні заняття.
Психологиня зазначає: важливо розуміти, що стрес у дітей проявляється по-різному. На психічний стан впливає не лише війна, а й попередній життєвий досвід дитини, події в родині та те, що сім’я пережила під час повномасштабного вторгнення. Саме тому не можна говорити про однакову реакцію для всіх.
«Ми не можемо взяти всіх дітей і “виміряти” їхній стан. Але можемо говорити про загальну тенденцію — більшість із них живуть у стресі»,— каже Юлія Лучнікова
За словами психологині, психологічний комфорт дитини напряму пов’язаний із відчуттям безпеки та стабільності. У реаліях війни діти часто позбавлені і того, і іншого, що значно ускладнює адаптацію до стресових умов. Тому кожен випадок потребує індивідуального підходу, універсальних рішень тут не існує.
Юлія Лучнікова звертає увагу: стрес у дітей може бути різним. В одних випадках він мобілізує: допомагає адаптуватися й рухатися далі. В інших — стає виснажливим і поступово погіршує стан дитини.
Проблема в тому, що діти рідко можуть пояснити словами, що з ними відбувається. Вони не знають, де проходить межа між «нормою» і «ненормою», тому говорять не словами, а поведінкою. Саме дорослим важливо вчасно помітити ці зміни.
Тривожні сигнали на які треба звернути увагу
- дитині стає складно дотримуватися звичних побутових навичок;
- з’являються проблеми зі сном або харчуванням;
- активна й відкрита раніше дитина починає замикатися в собі та уникати спілкування.
Водночас психологиня наголошує: не кожна особливість є сигналом небезпеки. Якщо дитина завжди була спокійною або їла небагато, це може бути її нормою. Але раптові зміни поведінки — привід уважніше придивитися.
Прояви стресу також залежать від віку. У маленьких дітей це може бути плаксивість, регрес у поведінці або порушення сну. У підлітків: замкнутість, соціальна ізоляція, відмова від занять, які раніше приносили радість.
«Коли дитина уникає родинного спілкування, відмовляється від улюблених активностей і дедалі більше прагне усамітнення — це може свідчити, що стрес став виснажливим і їй потрібна допомога спеціаліста», — пояснює Юлія Лучнікова.
Стрес і звернення по допомогу
Психологиня підкреслює: ми не можемо точно передбачити, як війна вплине на кожну окрему дитину. Однак уже зараз зрозуміло: більшість дітей живуть у стресі, який може мати різні наслідки.
Для когось він стане еустресом або точкою зростання й адаптації. Для інших — дистресом, що заважає навчанню, спілкуванню й повсякденному життю. Саме тому особливо важливими є навички резилієнтності, тобто здатності відновлюватися після труднощів.
«Ми не народжуємося з цими навичками, але можемо їх розвивати. Українське суспільство вже має потужний досвід стійкості — і це може стати ресурсом і для дорослих, і для дітей», — зазначає Юлія Лучнікова
Творчість, спільна діяльність, підтримка й безпечні простори для емоцій допомагають дітям знаходити точки опори навіть у складних умовах. А звернення до психолога у разі виснажливого стресу — це не слабкість, а відповідальний крок до відновлення.
Що показують українські та міжнародні дослідження
За даними Інститут громадського здоров’я імені О. М. Марзєєва Міністерства охорони здоров’я України, психічне здоров’я дітей суттєво змінилося з початку повномасштабної війни.
У національному дослідженні 2022–2025 років у якому взяли участь понад 7 000 батьків школярів з різних регіонів України, зафіксували значне зростання емоційних проблем у дітей:
- 12–16 % дітей мали симптоми тривожності — майже вдвічі більше, ніж до 2020 року;
- 28–29 % дітей мали симптоми депресії — у 3,6 раза більше, ніж до війни.
У 2024 році рівень тривожності дещо знизився, але залишався удвічі вищим за довоєнний. У 2025 році 6% дітей мали тривожні симптоми, а 16,5% — депресивні.
Це показує, що навіть після деякого відновлення психічні наслідки війни залишаються у більшості дітей.
Згідно з дослідженням, якщо дитина починає уникати родинного спілкування, ховатися, відмовлятися від улюблених активностей і дедалі більше прагне усамітнення — це може бути сигналом, що стрес став виснажливим і дитині потрібна допомога спеціаліста.
Подібні висновки підтверджують і міжнародні дослідження. У 2024 році журнал JAMA Pediatrics опублікував дослідження про психічне здоров’я підлітків, які пережили війну в Україні.
Вчені зафіксували вищі показники PTSD, тривоги та депресії серед підлітків порівняно з довоєнним періодом. Це доводить, що тривалий стрес сильно впливає на психіку дітей.
- Результати показують, що психічні проблеми є у більшості дітей, а не лише у поодиноких випадках.
- На стан дітей впливають не лише вік, а й умови життя, тривалість стресу, перервані заняття у школі та стан батьків. Тривожні батьки можуть посилювати страхи у дітей.
Чому фрази «не бійся» або «усе буде добре» можуть не працювати
Юлія Лучнікова зазначає: ці фрази зазвичай говорять із добрих намірів, однак дитина часто сприймає їх як знецінення своїх почуттів.
«Коли дорослі кажуть “не бійся”, дитина може подумати: якщо всі навколо не бояться, а я боюся — зі мною щось не так», — пояснює психологиня.
У такій ситуації страх не зникає, а до нього додається почуття сорому або провини. Набагато безпечніше визнати емоції дитини й проговорити їх.Фраза «усе буде добре» також не завжди працює. Діти, навіть дуже маленькі, відчувають неправду й розуміють, що дорослі не можуть цього гарантувати. Через це довіра до слів зменшується.
Замість узагальнених обіцянок психологиня радить говорити чесно й конкретно:
«Я не знаю, як саме буде, але я поруч і зроблю все, щоб ти був/була в безпеці».
Коли варто звертатися по допомогу
Психологиня радить звертатися до фахівця, якщо у дитини спостерігаються:
- постійна тривожність чи страхи;
- порушення сну або нічні кошмари;
- раптові зміни поведінки — агресивність, замкнутість, апатія;
- труднощі у навчанні чи спілкуванні з ровесниками.
Підтримка починається з дорослих
Юлія Лучнікова наголошує: психологічне благополуччя дитини тісно пов’язане зі станом дорослих поруч із нею. Якщо батьки перебувають у постійному напруженні, виснаженні або стресі, дитині значно складніше впоратися зі своїми переживаннями.
«Навіть навички стресостійкості, яких дитину може навчити психолог, не працюватимуть повноцінно, якщо вдома панує напружений емоційний клімат», — каже вона.
Саме тому фахівчиня радить не вимагати від себе «ідеальної підтримки», а починати з простого — подбати про власний стан. Як у літаку: спочатку киснева маска для дорослого, потім для дитини.
Ініціативи з підтримки дітей у Дніпрі та області
Voices of Children (ГО «Голоси дітей») — Центр у Дніпрі
Це найбільший український фонд комплексної психологічної допомоги дітям, які живуть у війні та її наслідках. Фонд працює майже 10 років, тісно співпрацює з громадами, дитячими закладами, проводить дослідження потреб дітей і адвокує права дітей на психосоціальну підтримку.
- проводять індивідуальні та групові психологічні сесії для дітей і батьків;
- організовують онлайн-психологічні консультації та чат-підтримку (Viber/Telegram);
- реалізують тематичні програми (наприклад, серію відео з техніками саморегуляції);
- надають підтримку сім’ям і дітям безкоштовно.
Контактні данні:
Адреса: вул. Пастера, 10, Дніпро, Україна
Телефон: +38 067 200 5810
Гаряча лінія (безкоштовно): 0 800 210 106 (9:00–20:00)
UNICEF — Resilience Centre у Дніпрі
Це частина великої всеукраїнської мережі центрів психологічної стійкості, створених у межах програми «Are You OK?», ініційованої Першою леді України та міжнародними партнерами. Центр відкритий у Дніпрі на базі соціального житла для внутрішньо переміщених сімей.
- психосоціальну підтримку для дітей, підлітків і їхніх батьків;
- творчі, ігрові та арт-заняття, що допомагають емоційній регуляції;
- консультації щодо доступу до гуманітарної допомоги та соціальних послуг;
- спеціальні простори для сімей з малюками (нейросенсорні заняття, заняття з логопедом);
- центр працює як безпечне середовище, де діти можуть відчути підтримку і відволіктися від війни.
Контактні данні:
Час роботи: пн-пт 8:00-20:00, сб 9:00-18:00).
Адреса: Площа Вокзальна, 11
гаряча лінія: 0 800 600 017
Дніпровська Ліга соціальних працівників (ГО)
займається комплексною підтримкою сімей з дітьми, які потребують сторонньої підтримки, проводять навчання для фахівців соціальної сфери, розвивають соціальні послуги.
- консультації психологів і соціальних працівників;
- дитячі простори, групові заняття і програми розвитку для дітей;
- підтримка сімей з особливими потребами та родин ВПО.
Контактні данні:
Номер телефона: +38095 282 4895
Центр Юніт — підтримка підлітків та молоді
Центр ЮНІТ у Дніпрі підтримує підлітків і молодь у їх психологічному, соціальному та економічному відновленні й розвитку. Ми створюємо безпечний простір, де молоді люди можуть знайти внутрішні ресурси, відчути власну спроможність і розвивати навички для самостійного та активного життя.
- групові заняття з арт‑терапії;
- індивідуальні психологічні консультації;
- заняття з йоги для відновлення емоційного балансу;
- освітні активності (клуби, тренінги).
Контактні данні:
Адреса: вул. Дмитра Донцова, 3, Дніпро
Телефон: +38 093 445‑93‑34
Email: [email protected]
ГО «Центр кризової підтримки «Спільно»
Організація працює з постраждалими родинами й дітьми, надає:
- психосоціальну підтримку у кризових ситуаціях;
- допомогу постраждалому населенню (включно з дітьми) через локальні програми.
Контактні данні:
Телефон: +380957707733
Проєкт «ПОРУЧ» — групова онлайн‑підтримка (для підлітків, батьків, освітян)
ПОРУЧ — психосоціальна програма, що об’єднує психологів і групи підтримки для дітей, підлітків і батьків. Учасники можуть безплатно долучитися до регулярних онлайн‑зустрічей Zoom та обговорювати переживання, вчитися справлятися зі стресом і тривогою разом із однолітками під супроводом фахівця.
- Для підлітків
Формат — регулярні онлайн‑зустрічі, модератор‑психолог, безплатно для учасників.
Національна гаряча лінія для дітей та молоді — 0 800 500 225 / 116 111
Загальноукраїнські ресурси, доступні дітям у Дніпрі
Лінія Національної психологічної асоціації
0 800 100 102 — консультації спеціалістів з питань стресу та психоемоційної підтримки.
Проєкт «Mental Help»
Онлайн-платформа з безкоштовною професійною психологічною допомогою у форматі чат-сесій з психологами.
Читайте також: Для дітей та підлітків Дніпропетровщини запустили онлайн-платформу психологічної підтримки
Сподобалася стаття? Став вподобайку!
0