7 грудня 1990 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про місцеве самоврядування». А вже у 2000 році «…враховуючи велике значення місцевого самоврядування для розвитку народовладдя, демократизації суспільних відносин та зміцнення української державності…» указом Президента України встановили День місцевого самоврядування, який щорічно відзначають 7 грудня.
Про розвиток місцевого самоврядування в Україні та Дніпропетровщині, його історію та сучасний стан – читайте в матеріалі Dnipro.media.
Що таке місцеве самоврядування?
Згідно з українським законодавством, місцеве самоврядування – це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення або делегувати їх органам місцевого самоврядування.
У 1997 році Україна ратифікувала Європейську хартію місцевого самоврядування. Як зазначає Рада європейських муніципалітетів та регіонів, хартія вимагає закріплення принципу місцевого самоврядування у внутрішньому законодавстві або конституціях країн, що її підписали.
Вона встановлює чіткі демократичні гарантії, включаючи право громадян управляти державними справами через обрані ради, захист меж місцевої влади та вільне виконання функцій місцевих обраних представників.
Хартія є гнучкою, дозволяючи урядам вибирати, які положення вони приймають, але також є твердою, вимагаючи дотримання основного набору фундаментальних принципів місцевої демократії. Моніторинг з боку Конгресу місцевих і регіональних влад забезпечує дотримання цих принципів і заохочує держави поважати та розширювати місцеву автономію
Одним із головних положень хартії є принцип субсидіарності, який передбачає ухвалення рішень на рівні, максимально наближеному до громадян. Саме завдяки цьому принципу місцеві громади можуть знаходити рішення на власні проблеми, не залучаючи до їхнього розв’язання вище керівництво країни. Натомість, як зазначається в Конституції України та Договорі про Європейський Союз, принцип субсидіарності діє лише в тому випадку, якщо рішення вищої влади не буде ефективніше за рішення регіональної влади.
Різниця центральної та місцевої влад
У монографії Міністерства юстиції України «Конституційні моделі місцевого самоврядування у державах-учасницях ЄС, Швейцарії та України» зазначають, що децентралізація — це не послаблення центральної влади у таких питаннях як:
- оборона,
- зовнішня політика,
- національна безпека,
- верховенство права,
- дотримання прав і свобод людини.
Функції місцевого самоврядування — це визначені Конституцією та законами України напрями діяльності, які стосуються повсякденного життя громад. Вони реалізуються на основі народовладдя, законності, професійності та балансу між інтересами держави і місцевого рівня. За своїм змістом ці функції охоплюють кілька ключових сфер:
- політичну;
- економічну;
- соціальну;
- культурну;
- екологічну;
- інформаційну.
Політична функція полягає у здійсненні публічної влади на місцях, організації місцевих виборів і референдумів, взаємодії громад із державною владою та забезпеченні реальної участі жителів у прийнятті рішень.
Економічна функція пов’язана з управлінням комунальним майном, формуванням і виконанням місцевих бюджетів, встановленням податків, розвитком підприємств і регулюванням земельних та природних ресурсів.
Соціальна функція спрямована на розвиток територій, роботу закладів охорони здоров’я, надання соціальної допомоги вразливим групам населення, підтримку переселенців і захист трудових прав.
Культурна функція охоплює освіту, культуру, збереження історичної спадщини та розвиток місцевих медіа.
Окремо виокремлюються екологічна й інформаційна функції, які пов’язані з охороною довкілля та забезпеченням відкритого доступу громадян до публічної інформації.
Роль громадян у місцевому самоврядуванні
Згідно з монографією «Конституційні моделі місцевого самоврядування у державах-учасницях ЄС, Швейцарії та України» від Міністерства юстиції України, роль громадянина у місцевому самоврядуванні полягає не лише у спостереженні за рішеннями влади, а й у безпосередній участі в управлінні справами своєї громади.
Конституція та закони України надають жителям інструменти впливу на місцеві процеси, що відповідає європейським демократичним стандартам і принципам Європейської хартії місцевого самоврядування.
Найбільш відомою формою участі є місцеві вибори, через які громадяни обирають представників і делегують їм повноваження. Важливе місце займають також місцеві ініціативи, громадські слухання та загальні збори за місцем проживання, де люди можуть обговорювати проблеми, пропонувати рішення, заслуховувати звіти посадовців і впливати на розвиток своїх вулиць, мікрорайонів чи населених пунктів загалом.
Особливої ваги набувають інші форми участі, які дозволяють громадянам бути почутими. Європейський підхід, відомий як методика CLEAR, показує, що участь стає ефективною тоді, коли люди мають знання й ресурси, бажання долучатися, реальні повноваження, запрошення від влади та відчуття зворотного зв’язку.
Органи місцевого самоврядування Дніпропетровщини
На Дніпропетровщині налічується 1501 населений пункт, що об’єднані у 86 територіальних громад та мають свої сільські, селищні або міські ради
Структура місцевого самоврядування Дніпропетровщини
Реформа децентралізації (2014 рік)
У 2014 році в Україні розпочався процес децентралізації. Мета реформи — створити дієву систему місцевого самоврядування та впорядкованої територіальної організації влади. За цією системою регіональна влада має забезпечувати громадянам повноцінні умови для життя, доступ до якісних публічних послуг і реальні механізми прямої участі у прийнятті рішень.
Також реформа передбачає досягнення балансу між інтересами держави та потребами територіальних громад. У межах реформи органи місцевого самоврядування мають відповідальність перед мешканцями за результативність своєї діяльності, а перед державою — за дотримання законності.
Цей процес (децентралізації – ред.) дозволив формувати відповідно до положень Європейської хартії місцевого самоврядування значний дієвий і спроможний інститут місцевого самоврядування на базовому рівні – об’єднані територіальні громади (ОТГ)
Фінансова децентралізація
З 1 січня 2015 року, після внесення змін до Податкового та Бюджетного кодексів, місцева влада отримала суттєве посилення своєї фінансової бази. Об’єднані територіальні громади прирівняняли за можливостями до міст обласного значення. Вони почали отримувати 60% податку на доходи фізичних осіб до власних бюджетів.
На місцях також залишилися надходження від ключових податків, зокрема єдиного, податку на прибуток комунальних підприємств і податку на майно.
Важливою зміною стали прямі міжбюджетні відносини громад із державним бюджетом, що дало змогу напряму отримувати дотації та субвенції для виконання делегованих повноважень.
Реформа також надала громадам право самостійно ухвалювати місцеві бюджети без прив’язки до термінів прийняття державного бюджету.
Такі покращення вже дали перші помітні результати. Власні доходи місцевих бюджетів з 2014 по 2019 рік збільшилися на 200 млрд. грн. (з 68,6 млрд. грн. до 267 млрд. грн). Це — реальний інструмент впливу на досягнення результату та відповідальність за довіру громад
Які зміни відбулися на Дніпропетровщині
До 2014 року у Дніпропетровській області існувало 22 райони, в яких перебувало 1476 громад. В 2020 році розпорядженням Кабінету міністрів України затвердили трансформацію 22 районів Дніпропетровщинм до 7 районів: Дніпровського, Кам’янського, Нікопольського, Новомосковського, Криворізького, Павлоградського та Синельниківського.
Як зазначає радник з муніципального управління та відновлення Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Дніпропетровській області В’ячеслав Невінчаний, в області децентралізація пройшла через формування спроможних громад і реальне «перенесення центру рішень» ближче до людей — разом із ресурсами, відповідальністю та новими управлінськими підходами.
Ключовий ефект реформи не лише в перерозподілі грошей, а в посиленні управлінської спроможності на місцях і якості сервісів. Громади отримали можливість самостійно планувати розвиток, ухвалювати рішення щодо мережі послуг і пріоритетів бюджету, активніше розвивати ЦНАПи та цифрові рішення, формувати стратегії й портфелі проєктів, вибудовувати партнерства з бізнесом, громадським сектором і міжнародними ініціативами
Окремо в у Регіональному офісі «U-LEAD з Європою» Дніпропетровської області зазначають, що реформа децентралізації стимулювала ефективність управлінських культур, привела до більшої прозорості, комунікації з жителями та практики міжмуніципальної співпраці, коли громади об’єднують зусилля для вирішення спільних завдань.
Місцеве самоврядування зараз
За даними порталу «Децентралізація», наразі на Дніпропетровщині існує 7 районів, у яких розташовано 86 об’єднаних територіальних громад, до яких входять 1501 населений пункт.
Найбільші виклики супроводжували перехід від «повноважень на папері» до щоденної управлінської практики: громадам потрібно було швидко навчитися планувати бюджети, управляти мережею освіти й соціальних послуг, проводити закупівлі, готувати якісні проєкти та комунікувати непопулярні, але необхідні рішення
Зараз у Дніпропетровській області кожна окрема територіальна громада (ОТГ) має свою раду та свій власний бюджет, який має право розподіляти так, як вважає за потрібним. Водночас люди у кожній ОТГ мають право впливати на бюджет та рішення ради територіальної громади через інструменти місцевого самоврядування: петиції, місцеві ініціативи, громадські слухання тощо.
Проте деякі громади зіштовхнулися з проблемами під час реформи децентралізації через різні умови на момент змін:
В області з різними стартовими умовами громад проявлявся кадровий дефіцит і нерівність спроможності: десь є команда й економічна база, а десь — нестача фахівців, слабша дохідна частина бюджету та більша залежність від трансфертів.
Додатковими викликами були застарілі управлінські підходи, недовіра частини жителів через страх оптимізації мережі закладів, а також перехідні прогалини в законодавстві
Він додає, що з початком повномасштабної війни окремі виклики посилилися: зросло навантаження на бюджети й команди, змінилися пріоритети витрат, а потреба діяти швидко стала щоденною нормою.
Децентралізація під час війни
Децентралізація під час війни стала одним із найбільш впливових факторів в «оперативності та відповідальності» громад.
Громади Дніпропетровщини змогли швидше ухвалювати рішення й забезпечувати життєво важливі послуги, бо мали повноваження, інструменти та досвід самостійного управління.
Саме місцевий рівень узяв на себе основну координацію підтримки ВПО, організацію гуманітарної логістики, забезпечення безперервної роботи комунальних служб, швидкі ремонти та відновлення, адаптацію закладів освіти й соціальної сфери до нових умов, взаємодію з волонтерами та бізнесом, а також підтримку безпекових ініціатив у межах законодавства
Дніпропетровщина від початку повномасштабного вторгнення стала хабом для людей з різних прифронтових областей України: Запорізької, Донецької, Луганської, Харківської та Херсонської. А пізніше бойові дії почали відбуватися і на території Дніпропетровської області. Так у регіоні діють різні прихистки для переселенців: громадські організації, благодійні фонди та державні прихистки.
Важливим підсумком стало те, що громади, які до війни інвестували в управлінську спроможність, планування, комунікацію й якість адміністративних послуг, пройшли кризу стійкіше — і це створило основу для системного відновлення
Децентралізація і вступ в ЄС
Як зазначають у регіональному офісі «U-LEAD з Європою», реформа децентралізації є практичним містком до ЄС, бо вона вибудовує на місцях ті принципи, яких очікує Європа:
- субсидіарність;
- підзвітність;
- прозорість;
- ефективне управління ресурсами та здатність громад реалізовувати політики й проєкти за зрозумілими правилами.
Для Дніпропетровської області це означає кращу готовність працювати з європейськими підходами до планування розвитку, моніторингу результатів, доброчесних закупівель, енергоефективності, управління інфраструктурою та соціальними послугами — тобто виконувати стандарти не декларативно, а через конкретні рішення в громадах
Він додає, що сильне місцеве самоврядування підсилює спроможність України якісно використовувати майбутні інструменти підтримки й відновлення, бо це здатність інституцій на місцях чесно й ефективно впроваджувати політики.
Відтак успішна децентралізація наближає Україну до ЄС через щоденну роботу громад, управління коштами та якість послуг для людей.
Ваш донат — це наша суперсила!
ПідтриматиЧитайте також: «Пишаємося бути дніпрянами» за мільйон: скільки місто витрачає на рекламу з іменем Філатова
Сподобалася стаття? Став вподобайку!
0