У Дніпрі на закритому кладовищі по вулиці 2-а Горяна, 4, поруч із ТЦ «Neo Plaza», через активну ерозію схилу частина поховань зсувається в балку, а людські рештки — частково оголюються. Попри відсутність охоронного статусу та офіційне закриття, краєзнавці фіксують тут нові поховання, зокрема 2023–2024 років.
Про ситуацію журналістам Dnipro.media розповів краєзнавець та студент-історик ДНУ ім. Гончара Кирило Габор.
Що відомо про цвинтар?
За словами історика, кладовище розташоване на території давнього козацького поселення Мандриківка та позначене на картах ще з 1901 року. Найдавніші збережені могили датуються 1948–1949 роками. Також збереглися окремі поховання з козацькими прізвищами, що свідчить про глибше історичне коріння території.
Цвинтар розташований на схилі балки, яка поступово осипається. Кирило Габор опублікував в своїх соцмережаї фото, на яких видно, як частина могил буквально нависає над урвищем.
«Відстань до краю місцями становить лише 20–30 см. Уже зараз 15–17 поховань перебувають у критичному стані, і, ймовірно, протягом найближчих років вони будуть зруйновані повністю. Ситуація ускладнюється тим, що серед могил є поховання початку 2000-х років. У 2024 році на іншому старому цвинтарі Дніпра під час археологічних розкопок зафіксували збереження волосся та сухожиль у рештках ХІХ століття — це свідчить, що сучасні останки також можуть добре зберігатися», — коментує краєзнавець.
Він зазначає, що відкриття могил потенційно може вплинути епідеміологічну загрозу, адже неподалік розташовані житлові будинки, а безпритульні тварини можуть переносити фрагменти останків. Однак загрозу мають оцінити та підтвердити відповідні екологічні служби.
«Окрім ерозії, проблемою є і втручання людини: на території кладовища зрізані дерева, ймовірно, місцевими мешканцями або комунальними службами. Через це було повалено частину хрестів і надгробків, деякі з них — повністю знищені»
На його думку, укріпити схил технічно складно через близькість могил до краю. Він вважає, що одним із рішень може стати ексгумація з подальшим перепохованням за згодою родичів. Така ініціатива могла б запобігти подальшому руйнуванню поховань, але потребує юридичного та фінансового обґрунтування.
Інші занедбані кладовища Дніпра
На території міста є й інші частково або повністю занедбані кладовища. Серед них — ділянки біля Попового Мису (поруч із Самарським мостом), територія Севастопольського парку, де колись також було кладовище, а також нинішній парк Пам’яті та Примирення (колишній парк Калініна), на місці якого розташовувалося фабричне та італійсько-німецьке кладовище.
Хто відповідає?
У Дніпропетровському обласному центрі з охорони історико-культурних цінностей на питання журналістів Dnipro.media зазначили, що ситуація регулюється Законом України «Про поховання та похоронну справу» і належить до повноважень органів місцевого самоврядування.
В управлінні з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради у відповідь на звернення журналістів Dnipro.media підтвердили, що кладовище на вулиці 2-а Горяна, 4 не перебуває на обліку як об’єкт культурної спадщини.
Начальниця управління Надія Луштва повідомила, що жоден історик не подавав до управління документів або історичних довідок, які могли б стати підставою для внесення об’єкта до переліку памʼяток, відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Журналісти Dnipro.media звернулися за коментарями до адміністрації Соборного району ДМР, Департаменту екологічної політики міськради та Дніпровської міської ради. На момент публікації відповіді ще не отримали. Журналісти Dnipro.media продовжуватимуть стежити за розвитком ситуації.
Оновлено: 12 травня журналістка Dnipro.media отримала відповідь від адміністрації Соборного району, де повідомили, зазаначене кладовище не перебуває на балансі Адміністрації і на 2025 рік кошти на утримання зазначеної території не передбачені.
16 травня департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міськради повідомив, що кладовище біля вул. 2-га Горяна, 4 не перебуває на балансі комунального підприємства «Міська ритуальна служба» й інформації про стан ділянки або поховання у них немає.
Далі — з’ясовуємо, хто відповідальний.
Читайте також: Палац студентів ДНУ: між реставрацією й політичним конфліктом
Сподобалася стаття? Став вподобайку!
4