Багато років досягнення жінок у науці стикались з дискримінацією, привласнювались чоловіками або взагалі не визнавались. У 2015 році Генеральна асамблея ООН проголосила 11 лютого як Міжнародний день жінок і дівчат у науці.
Популяризація досягнень жінок у науці допомагає змінювати стереотипи про те, що наука «чоловіча сфера». Свято має на меті сприяння повноцінному та рівному доступу до участі жінок у науці. Сьогодні пропонуємо познайомитись із видатними науковицями, які народилися чи працювали на Дніпропетровщині
Ботаніка. Катаріна Езау (1898-1997)
Катерина Іванівна Езау народилася в Катеринославі в родині міського голови Йоганна Езау. Тут минули її дитинство та перші роки навчання. Після революції 1918 року родина емігрувала спочатку до Німеччини, а згодом до США. Там Катерина стала всесвітньо відомою ботанікинею. Її праця «Анатомія рослин» вважається фундаментальною в цій галузі. У 1957 році Катаріна стала шостою жінкою, обраною до Національної академії наук.
Хімія. Мальвіна Розенберг (1888-1965)
Науковиця уродженка Херсонської губернії, але була ученицею видатного вченого у галузі хімії Льва Писаржевського. Вчилась та працювала у Катеринославському виші. Мальвіна була докторкою хімічних наук та професоркою. Під час Другої світовох війни займалася проблемами виготовлення боєприпасів. У співавторстві з Писаржевським випустила перший підручник з неорганічної хімії в СРСР.
В 1925 році Мальвіна Асирівна стає завідувачкою кафедри неорганічної хіміїї, а після відновлення Дніпропетровського державного університета у 1933 році, Мальвіна Розенберг стала першою деканесою хімічного факультету.
Хімія. Фаїна Березовська (1894-1955)
Науковиця родом з Верхньодніпровська була докторкою хімічних наук, професоркою та ученицею видатного хіміка Льва Писаржевського. Науковиця закінчила Катеринославський медичний інститут. Фаїна Ізраїлівна зробила значний внесок у розвиток фізичної хімії. Її визначні роботи:
- «Каталіз органічних перекисів»
- «Вивчення рухливості атомів водню в дикарбонових кислотах, їх солях та ефірах»
З 1929 до 1955 року керувала кафедрою органічної хімії та була проректоркою з науки в Дніпропетровському університеті.
Медицина. Інна Крижановська (1913-2004)
Науковиця народилась у Черкасах, але навчалась та працювала у Дніпрі. Інна Іларіонівна була відомою вченою, професоркою та першою ректоркою Дніпровського державного медичного університету. Докторка медичних наук майже 20 років очолювала Дніпропетровський виш. Під її керівництвом було створено два нових факультети: стоматологічний і факультет удосконалення лікарів, побудовано п’ять будівель студентських гуртожитків.
Науковиця є авторкою понад 300 наукових праць та 11 монографій присвячених кардіології та вивченню хронічної недостатності кровообігу.
Археологія. Ірина Ковальова
Вчена народилась у Дніпрі, у 1954 році закінчила історичний факультет Дніпропетровського державного університету. Ірина Федорівна Вчена досліджувала історію населення Середньої Наддніпрянщини та Степової України від неоліту до пізнього бронзового віку, а пізніше зосередилася на археології козацької доби.
Докторка історичних наук та членкиня Вченої ради Інституту археології НАН України, попри вихід на пенсію, продовжувала активну наукову діяльність, брала участь у наукових конференціях та керувала написанням кандидатських дисертацій.
Ракетобудування. Людмила Пронь (народилась 1939)
Людмила Пронь — вчена з Дніпра, яка присвятила життя ракетобудуванню. Народилася у 1939 році, згодом стала кандидаткою технічних наук і професоркою та завідувачкою кафедри двигунобудування Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара. Довгий час працювала у секретній сфері, готувала майбутніх фахівців ракетно-космічної галузі. Науковиця є авторкою понад 100 наукових праць.
Математика. Олена Ванеєва (народилась 1982)
Олена Олександрівна Ванеєва — вчена з Дніпра, провідна наукова співробітниця Інституту математики НАН України. Її дослідження в галузі групового аналізу диференціальних рівнянь отримали міжнародне визнання. Також науковиця стала переможницею премії L’ORÉAL-ЮНЕСКО «Для жінок у науці».
У 2024 році докторка фізико-математичних наук стала однією з 15 лідерок української науки за версією журналу Forbes та стала член-кореспонденткою НАН України. Олена Ванеєва також активно популяризує математику й є виконавчою редакторкою Українського математичного журналу.
Сучасні науковиці з Дніпропетровщини
Тетяна Сердюк
Кандидатка технічних наук та доцентка. Працює в Українському державному університеті науки і технологій. Досліджує електроенергетику, автоматику та телекомунікації. Авторка понад 180 наукових публікацій. Керівниця міжнародного проєкту «Марія Кюрі Горизонт-2020»
Ольга Зінченко
Докторка економічних наук та професорка. Працює в Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара
Досліджує регіональну економіку та «зелену» економіку. Керує проєктом за програмою «Еразмус+» (Жан Моне), спрямованим на поширення засад сталого розвитку та екологічної свідомості. Організовує школу екостартапів для молоді, конференції та круглі столи за участі бізнесу та влади. Попри війну, виграла міжнародний грант і реалізовує його у Дніпрі.
Ольга Калашникова
Докторка філологічних наук та професорка. Працює в Університеті митної справи та фінансів. Досліджує літературознавство, культурологію та експертизу культурних цінностей. Очолює кафедру експертизи культурних цінностей та дизайну. Є експерткою Всесвітньої митної організації з контролю за переміщенням культурних цінностей. Авторка унікальної методики ідентифікації та реєстрації культурних цінностей, що використовується у митній службі, СБУ та МВС. Активно розвиває освітні програми «Експертиза культурних цінностей» та «Графічний дизайн».
Валерія Лавренко
Кандидатка історичний наук. Наразі доцентка кафедри всесвітньої історії в Дніпровському національному університеті ім.Олеся Гончара. Також керівниця робочої групи з питань популяризації історії авіації в Державному університеті «Київський авіаційний інститут» та проєкту Noosphere Archaeology. Популізаторка науки, археологічних досліджень та розвитку регіонального туризму.
Міжнародний день жінок і дівчат у науці — це не просто привід згадати про видатні досягнення науковиць, а й нагадування про важливість рівних можливостей у науковій сфері. Довгий час жінки стикалися з упередженнями та дискримінацією, їхні відкриття залишалися в тіні, а внесок у науку недооцінювався.
Відзначення цього дня — це крок до подолання стереотипів, заохочення дівчат до наукової діяльності та створення умов для їхньої участі у дослідженнях і технологічному розвитку.
Сподобалася стаття? Став вподобайку!
2