Датою заснування історичного музею вважається 1849 рік. Саме тоді за сприяння тогочасного губернатора Андрія Фабра постав «Громадський музей старожитностей Катеринославської губернії», причому раніше, ніж у Харкові чи Києві.
За 175 років свого існування музей пережив дві світові війни, змінював локації, а предмети з його колекції неодноразово рятували від пограбування. Чи не найбільше збагатили його фонди двоє видатних українських діячів – Олександр Поль та Дмитро Яворницький.
ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ ТА ОЛЕКСАНДР ПОЛЬ
З плином часу історичний музей поповнився новими предметами. Суттєвим надходженням до музейного фонду стала колекція українського археолога та мецената Олександра Поля.
Поль був збирачем старожитностей і мав власну колекцію, що спочатку розташовувалась у чотирьох кімнатах його будинку на Соборній площі. Це понад 4770 експонатів – археологічні знахідки з дніпровських курганів, реліквії козацької доби, живопису, а також артефакти з Єгипту, Греції, Римської імперії й азійських культур.
ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ ТА ДМИТРО ЯВОРНИЦЬКИЙ
Але справжньою перлиною музей стає під керівництвом видатного історика та етнографа Дмитра Яворницького. Саме за його директорства в музеї було зібрано майже 10 тисяч предметів різних історичних епох і культур: археологічні знахідки, козацькі реліквії, церковні старожитності, етнографічні та нумізматичні матеріали, картини, книги, документи та фотоматеріали.
Музей поповнився колекціями, переданими місцевим дворянством, земськими установами. До речі, саме Яворницькому вдалося вмовити дружину Олександра Поля віддати частину експонатів до історичного музею.
Крім того, Дмитро Іванович постійно брав участь в археологічних експедиціях. Так, після кількарічної Дніпрогесівської експедиції він привіз понад 40 тис. експонатів, фактично врятувавши їх від затоплення після запуску нової гідроелектростанції.
ПЕРША І ДРУГА СВІТОВІ ВІЙНИ
Історичний музей пережив дві світові війни. Але найбільше постраждав у період Другої світової, особливо в роки окупації. Експозицію тоді тимчасово перемістили до будівлі Художнього музею (розташованого у землевпорядному технікумі за адресою: вул. Шевченка, 21), який невдовзі зазнав ушкоджень внаслідок авіанальоту.
Частину експонатів викрали та вивезли до Німеччини нацисти; інша частина, яку радянська влада намагалася евакуювати на Далекий Схід, зникла. Проте, завдяки небайдужим працівникам, вдалося врятувати й зберегти значну частину музейних предметів. Згодом фонди музею поповнилися новими експонатами.
То що цікавого може показати та розказати музей сьогодні?
КЕРНОСІВСЬКИЙ ІДОЛ
Як щодо пам’ятки культури третього тисячоліття до нашої ери? Керносівський ідол — прадавня реліквія й один з найцінніших експонатів Дніпропетровського національного історичного музею.
Це кам’яна статуя епохи бронзи, знайдена на Дніпропетровщині в 1973 році. Ідол є важливим джерелом для дослідження духовної культури тогочасних мешканців краю.
МАКЕТ КОЗАЦЬКОЇ СІЧІ
Білий прапор асоціюється з нейтралітетом чи поразкою? А за часів козацтва він означав, що на Січі присутній отаман. У музеї можна побачити модель Січі, яка показує її укріплення, побут і військову організацію козаків.
КОЗАЦЬКИЙ ЧОВЕН
Колись головна річка України була набагато суворішою та небезпечнішою. На численних порогах Дніпра часто гинули люди, але козаки майстрували човни, на яких вправно сплавлялися по річці. В історичному музеї є можливість побачити один з цих козацьких човнів та дізнатися, як його створювали.
ПОЛОВИНКА ДВЕРЕЙ ЯВОРНИЦЬКОГО
З кінця 1890-х до початку 1900-х років, живучи в Москві, Яворницький продовжував досліджувати козацтво та познайомився з художником Миколою Струнниковим. Художник намалював козака прямо на дверях орендованої квартири Яворницького.
У 1901\2 році, готуючись до переїзду з Москви, Яворницький вирішив забрати ці двері з собою, але власник квартири був проти. У результаті справа дійшла до суду, який вирішив… розпиляти двері навпіл.
КАРЕТА ЧАСІВ ЄКАТЕРИНИ II
У музеї зберігається до теперішніх днів імператорська карета часів правління Єкатерини II.
«Карета являє собою чудовий зразок каретного мистецтва кінця XVIII ст. За однією з легенд, її виготовили німецькі майстри спеціально для подорожі імператриці Єкатерини II до Криму у 1787 році, і вона входила до складу її кортежу», — розповідають про цей експонат у музеї.
Однак є й інша версія: це може бути звичайна поштова карета тих часів, яка не має жодного відношення до мандрівки імператриці.
УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ
Цікавий факт: за часів Української революції та війни за незалежність у 1917-1921 роках влада в Катеринославі змінювалася більше 18 разів (наразі цифри є і про 20).
Влада в місті постійно змінювалася і переходила від одних до інших військово-політичних сил. Місто неодноразово контролювали війська УНР, махновці, «білі» та «червоні».У музеї є окрема експозиція, присвячена цьому буремному періоду.
РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА
Після початку війни росії проти України у 2014 році в історичному музеї з’явилася виставка, присвячена російсько-українській війні. Наразі це окрема філія, повноцінний музей сучасної російсько-української війни. Але серед місцевих за ним закріпилася стара назва — «Музей АТО».
ЛЕГЕНДАРНІ КАМ’ЯНІ БАБИ
Кам’яні баби — одна з перлин музею та його символ. Загалом дніпровська колекція кам’яних ідолів є найбільшою в Україні та Європі й налічує 104 скульптури. Але основою колекції є половецькі кам’яні баби, яких понад 80.Це культово-ритуальні пам’ятки, одні з найдавніших зразків монументального мистецтва на території України, що датуються XI—XIII століттями.
Після початку широкомасштабної війни в експозиції їх побільшало. Українські військові випадково натрапили на кілька кам’яних баб на Донеччині та Запоріжчині.
Одна з історій трапилася під час оборонних боїв у селищі Велика Новосілка: захисники помітили кам’яну бабу в одному з городів та під обстрілами евакуювали її, а згодом передали музею.
У 2024 році волонтери та військові привезли з Донецької області 14 кам’яних баб для тимчасового зберігання.
МУЗЕЙ І ПОВНОМАСШТАБНА ВІЙНА
Після 24 лютого 2022 року історичний музей закрив головні зали з експонатами.
Натомість залишаються відкритими:
- Музей сучасної російсько-української війни
- Музей «Літературне Придніпров’я»
- Меморіальний будинок-музей Яворницького
Наразі музей також проводить лекції, майстер-класи та тематичні виставки.
Попри випробування війною, Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. І. Яворницького залишається важливим свідком та зберігачем нашої історії. Його стіни пам’ятають багато подій, і, ймовірно, сучасний період теж стане частиною його експозиції.
Для Дніпра музей — це не просто сховище минулого, а місце, де можна глибше зрозуміти витоки культури, усвідомити себе в історії й побачити, як минуле впливає на сьогодення.
Сподобалася стаття? Став вподобайку!
4