Якою має бути культурна стратегія Дніпра і які зміни потрібні місту — це обговорили представники культури, освіти, бізнесу та влади під час фасилітованої сесії. Журналісти Dnipro.media долучилися до стратегування і розповідають, про що вдалося домовитися.
Про що дискутували
Захід відкрила панельна дискусія: «Майбутнє культури Дніпра: яка стратегія потрібна місту?». У ній взяли участь:
- Євген Хорошилов — начальник Управління культури Дніпровської міської ради
- Ольга Сагайдак — голова правління Коаліції дієвців культури
- Андрій Палаш — директор Центру сучасної культури у Дніпрі
- Світлана Єрмакова — директорка Menorah Center
Євген Хорошилов зазначив, що конструктивний діалог між органами місцевого самоврядування, діячами культури та містянами важливий.
Ми всі, як мешканці міста, несемо відповідальність за те, яким стане Дніпро — чи зможе він бути культурним центром і в перспективі перетворитися на повноцінну європейську культурну та туристичну столицю
Учасники говорили про те, якою є культура в Дніпрі сьогодні та як вона формується в умовах змін і викликів. Своє бачення висловила Світлана Єрмакова:
Дніпро сьогодні — це простір для нових імен, експериментів і сміливих ідей. Його багатошарова історія та відсутність жорстких бар’єрів створюють унікальне середовище, в якому культура стає не лише подією, а способом формування стилю міста. У Дніпрі культура народжується в процесі: через експерименти, співіснування різних середовищ і постійний пошук власної ідентичності.
Ольга Сагайдак звернула увагу на потребу оновити підхід до міських культурних осередків, щоб залучити більше молоді до культурних подій
За даними соцопитувань, більшість людей відвідує виставки раз на кілька місяців, а театр — приблизно раз на пів року. У таких умовах складно говорити про значні інвестиції у сферу культури.Ті люди, які сьогодні працюють у культурних інституціях, часто вже не можуть швидко перебудуватися. Така ситуація не сприяє розвитку і фактично його стримує.
Молодь має більше можливостей — вони швидко вчать мови, їдуть на резиденції, залишаються за кордоном. У результаті виникає питання: що саме ми зберігаємо і якою ціною. Так, ми маємо зберегти людей, які залишилися працювати в культурі, але якщо фокус буде лише на збереженні, розвитку не відбудеться
Коли мова зайшла про очікування від фасилітованої сесії, Андрій Палаш зазначив:
На цій фасилітованій зустрічі зібрались різні проактивні дніпряни — від представників культурних інституцій до бізнесу та незалежних діячів, тому обговорення може бути місцями складним й неоднорідним. Але саме це показало реальний стан культурного середовища міста: різні запити, досвіди й бачення. Попри це, я сподіваюсь, нам вдасться розпочати важливий діалог, який має стати регулярним і лягти в основу нової культурної стратегії Дніпра
«Ми всі різні, але у нас є спільні цінності: ми любимо Дніпро!», — які висновки зробили
Після загальної дискусії учасники розділилися на малі групи по 5-6 людей,у кожній були представники з різних сфер.
У такому форматі вони обговорювали ключові питання:
- що з попереднього досвіду культурного розвитку варто залишити в минулому;
- які практики, підходи та ідеї перенести в майбутню стратегію культури Дніпра.
Після зустрічі Максим Голдін поділився враженнями від стратегування:
Ця зустріч стала важливим кроком до спільного діалогу про культуру в Дніпрі. Вісім годин роботи показали, що запит на зміни є, але цього все ще замало, щоб сформувати спільне розуміння — що таке культура поза звичним розважальним контекстом, як будувати комунікацію і як навчитися чути одне одного. Водночас це був сильний початок і можливість об’єднати людей, які готові працювати над майбутнім культури міста
Якою є культура Дніпра: результати опитування
Після сесії представники ГО «Культура Медіальна» окремо презентували результати дослідження культурного ландшафту Дніпра. В опитуванні взяли участь 1003 респонденти.
76,6% респондентів сприймають відвідування культурних просторів як спосіб емоційного відновлення та пошуку натхнення. Найбільшим попитом користуються кінотеатри, книгарні, концертні майданчики та філармонія. Натомість бібліотеки та будинки культури демонструють найнижчі показники відвідуваності в усіх вікових групах.
Окремий блок дослідження присвячений системним бар’єрам розвитку культури. Першою проблемою є неактуальність програмного наповнення: 70,3% опитаних відчувають дефіцит цікавих культурних просторів. Респонденти критикують застарілі формати, зокрема так звану «шароварщину», аматорський підхід і відсутність роботи з сучасним контекстом. Водночас існує чіткий запит на міжнародні проєкти (50,6%) і сучасні культурні практики (47,7%).
Близько 70% респондентів дізнаються про культурні події через знайомих, тобто за принципом «сарафанного радіо», тоді як офіційні канали комунікації оцінюються як неефективні. Інформація про події часто з’являється запізно або потребує тривалого самостійного пошуку.
Третій важливий блок — це інфраструктурні обмеження. Графіки роботи більшості муніципальних закладів збігаються з робочим часом відвідувачів (до 18:00), що робить їх недоступними у будні для 87,8% опитаних.
Окрім цього, багато просторів не є інклюзивними:
- є проблеми з доступністю,
- застарілі інтер’єри,
- відсутність якісного освітлення та звукоізоляції.
Також культурне життя значною мірою зосереджене в центрі міста, тоді як інші райони, зокрема лівий берег Дніпра, залишаються менш залученими.
Найбільш популярними серед мешканців Дніпра є музичні події — концерти та фестивалі, їх обрали 46,7% респондентів. Також високий інтерес викликають виставки мистецтва (39,8%), кінофестивалі (38,8%) та книжкові події (38,1%).
Менш популярними, але все ще затребуваними є воркшопи, маркети, театральні перформанси та лекції. Найменший інтерес викликають локальні лекції про Дніпро — їх обрали 21,8% опитаних.
Читайте також: «Культурний майданчик, на якому Україна перемагає росію»: кіно «Замки на піску» про українців на Burning Man
Сподобалася стаття? Став вподобайку!
8