Як стендап, кава і дрони поєднуються в одному вечорі? У Дніпрі регулярно влаштовують благодійні стендапи, й один із таких пройшов у кав’ярні «High Hill» — цього разу збирали кошти на безпілотники і техніку для підрозділу «УДАчники». Поки на сцені лунали жарти, а організатори займалися збором, журналісти Dnipro.media поспілкувалися з Владиславом Німаком — військовим Української добровольчої армії та представником підрозділу безпілотної авіації «УДАчники».
Dnipro.media поговорили з ним про службу, мотивацію і те, що підтримує військових на передовій.
«УДАчники» — хто вони?
Підрозділ безпілотної авіації «УДАчники» почав формуватися ще на початку повномасштабного вторгнення. Його основу склали ті, хто брав участь в обороні Києва. Спочатку команда була частиною 1-го батальйону УДА, але згодом аеророзвідники виокремилися в самостійний підрозділ та стали його основою. Скільки їх на зараз точно — невідомо, проте, як зазначає Німак, людей достатньо, щоб ефективно працювати з FPV-дронами та проводити розвідку.
«Ми — частина Української добровольчої армії. Це велика структура з різними підрозділами: є штурмовий батальйон, 3-й батальйон «Волинь», 8-й батальйон «Аратта», медики з батальйону «Госпітальєри». А ми відповідаємо за аеророзвідку», — пояснює Німак.
Служба на лінії фронту
Як зазначає військовий, ключове завдання «УДАчників» — FPV-ураження. Їхні дрони працюють по піхоті, техніці, бліндажах — по всьому, що важливо для просування або укріплення позицій ЗСУ.
«У різний час ми пробували різні формати роботи. Наприклад, у 2022–2023 роках основний акцент був на пристрілюванні мінометів, гранатометів та іншого озброєння».
Підрозділ добровольців
Владислав наголошує, що вони «не просто тусовка людей, які прийшли на війну, і давай воювати». Служба аеророзвідки УДА має чітку структуру та підтримку від суміжних підрозділів — і юридичну, і технічну. Водночас і самі «УДАчники» допомагають іншим.
Підрозділ є ідейним добровольчим формуванням. За словами військового, усі, хто приєднується, роблять це свідомо й за власним бажанням. Навколо — такі ж вмотивовані люди, досвідчені командири й чітко сплановані бойові завдання.
Процес підготовки операторів БПЛА
Після того, як військові потрапляють до служби аеророзвідки, їх спочатку відправляють на навчання — у школи підготовки операторів дронів. Потім — полігони, де проходять тренування з різних методів протидії ворогу.
«Аеророзвідка – це постійний розвиток. Курси, лекції, виїзди, теорія й практика з іншими підрозділами. Кожен має бути підготовленим: вміти користуватись турнікетом, зброєю, дронами, знати, що робити в критичних ситуаціях. І, звісно, розбиратися в сучасній техніці — працювати з «Кропивою», «Дельтою» та іншими програмами».
Владислав зазначає, що аеророзвідником може стати будь-хто. У їхньому підрозділі є і філологи, і фермери, і вчителі, й організатори стендап-концертів.
Внутрішні цінності як фундамент для вступу
«Людям не все одно, що відбувається — і це стосується не тільки нас, а й інших підрозділів, подібних до «УДАчників» — розповідає Владислав Німак. — У службі аеророзвідки немає окремого поняття «підтримка бойового духу» — просто зібралися люди з різних куточків країни, різного віку, яких об’єднує спільна мета й цінності. Тут є розуміння: боєць має бути ефективним, тож час на відпочинок — обовʼязковий».
Як зазначає Німак, серед військових у підрозділі панують підтримка, повага до особистих кордонів та роботи, а також розуміння того, що кожен є цінним. Долучитися до підрозділу його надихнули родина, виховання та досвід участі в патріотичних організаціях.
Про Ружену Коваль
«У нас у підрозділі служить Ружена Коваль — сильна, віддана своїй справі військова. Спочатку вона була аналітикинею, а згодом стала штурманкою та операторкою дронів. Брала участь у бойових виходах, працювала на рівні з усіма. Торік Ружена отримала медаль «За визволення Харківської області».
Вступ Владислава Німака до УДАчників
На початку повномасштабного вторгнення військовий жив у Харкові та займався волонтерством. Потім дізнався, що є добровольчий рух та долучився до навчального центру УДА. Там познайомився з підрозділом аеророзвідки, і вже восени 2022 року доєднався до нього.
«Спочатку мені запропонували просто поїхати на кілька тижнів — спробувати себе в цій справі. На той момент я вже трохи розумівся на аеророзвідці: знав, як працюють дрони типу DJI Mavic і як ними керувати», — додає військовий.
Ідея створення благодійних стендапів
До 2022 року Владислав Німак працював у школі та в організації, що займалася проведенням подій — концертів, стендапів, фестивалів. На початку 2023-го він вирішив поєднати досвід із новою реальністю — і створив стендап-проєкт «УДАчники», щоб збирати кошти для свого підрозділу. Дрони, автівки, старлінки, батареї, генератори — усе це купується завдяки таким заходам.
«Командування йде назустріч. Дає можливість час від часу виїжджати в тил, щоб проводити стендапи і збирати гроші для підрозділу».
Збори у соціальних мережах
Як зазначає Німак, багато людей у підрозділі вижили завдяки донатам — у Facebook, Instagram, через фінансові платформи, на публічних заходах і не тільки. Військовим постійно потрібні дрони, гроші на ремонт машин. Бо авто, які «заїжджають на війну», швидко виходять з ладу: вони їздять тільки вночі, з РЕБами, без фар, на повному приводі й не дорогами, а посадками.
«Війна має бути на слуху, пріоритетом номер один для всіх. Про неї треба говорити, а іноді й кричати, бо люди забувають про це».
Як допомогти підрозділу
Військовий разом із командою регулярно проводять благодійні стендапи в різних містах України. У Дніпрі такі події теж періодично проходять — зокрема, 15 квітня провели черговий благодійний «кавовий стендап».
Усі 100% зібраних коштів йдуть на підтримку підрозділу безпілотної авіації УДА — на батареї для дронів, безпілотники, ремонт техніки та зв’язок.
Підтримати Окрему службу аеророзвідки УДА можна на сторінці підрозділу в Instagram, а також — прийшовши на благодійний стендап «УДАчники» у вашому місті.
Читайте також: «Цей світ врятують добровольці»: особисті історії захисників — як вони вирішили стати на захист України».
Сподобалася стаття? Став вподобайку!
7