У Дніпровському центрі сучасної культури (DCCC) провели День чеської культури. Глядачі побачили архівні кадри празьких протестів кінця 1980-х та дізналися більше про Вацлава Гавела — драматурга, дисидента і президента, який став символом демократичних змін у Чехії.
Як пройшов захід — читайте в матеріалі Dnipro.media.
«Шлях до свободи»: який він
У фойє центру відкрили поп-ап експозицію «Шлях до свободи». На чорно-білих світлинах фотографки Дани Киндрової — вулиці Праги кінця 1980-х, студентські демонстрації, плакати з вимогами свободи та обличчя людей, які виходили проти комуністичного режиму. Серія показує щоденну напругу тих років: поліційні кордони, натовпи на площах і момент, коли суспільне невдоволення почало переростати у масштабний громадський рух.
Ці події стали частиною Оксамитової революції: мирного протестного процесу, який у листопаді–грудні 1989 року призвів до падіння комуністичної влади в Чехословаччині. Виставка демонструє, як формувався тиск знизу, яким був громадянський спротив у реальному житті та як виглядали люди, що стали рушійною силою політичних змін у країні.
Окремий стенд нагадує, що 1989 рік став точкою неповернення для комуністичних режимів у Східній Європі. У Чехословаччині опір тоталітарній владі перейшов на вулиці ще в 1988-му, а кульмінацією став розгін студентської демонстрації 17 листопада 1989 року в Празі. Саме жорстоке побиття студентів тоді запустило хвилю масових протестів по країні, які й назвали Оксамитовою революцією.
Виставка «Шлях до свободи» в Дніпрі. Фото: Dnipro.mediaі
«Вільні та незалежні держави неможливі без вільних і самодостатніх громадян, які поважають себе», — Вацлав Гавел
Після неформального привітання представники Посольства Чеської Республіки в Дніпрі запросили гостей переглянути документальну стрічку «Громадянин Гавел».
Вацлав Гавел — чеський драматург, дисидент і один із ключових діячів Оксамитової революції 1989 року. За участь у правозахисному русі його кілька разів ув’язнювали. Після падіння комуністичного режиму Вацлав Гавел став президентом Чехословаччини, а згодом — першої незалежної Чеської Республіки. У європейській історії його вважають символом мирного демократичного переходу та морального лідерства.
Документальний фільм «Громадянин Гавел» знімали понад 13 років. Режисер Павел Коутецький отримав безпрецедентний доступ до приватних і робочих просторів президента: від зустрічей із радниками до побутових сцен за лаштунками.
Стрічка показує Гавела у період, коли він переходить від ролі опозиційного інтелектуала до політичного лідера демократичної держави. У фільмі є кадри з переговорів, робочих суперечок, реакцій на дипломатичні кризи й маленькі деталі його характеру — наприклад, розмови про невдало випрасувані сорочки.
Критики називають фільм радше портретом спостереження, а не політичним аналізом: він майже не ставить складних запитань, але дозволяє побачити, як виглядає влада «зсередини» та яким був Гавел у професійних і буденних ситуаціях.
Усього на подію завітали близько 40 відвідувачів.
Що спільного у Чехії з Україною
Після завершення кінопоказу гостей запросили до неформального кола для обговорення стрічки та виставки. Учасники ділилися враженнями від фільму та говорили про процеси, які він показує — зокрема про трансформацію суспільства, роль громадянського спротиву та виклики громадянського суспільства.
Окремо порушували питання про можливі паралелі з українським досвідом: як змінюється суспільство під час війни, яким може бути перехід до мирного розвитку та яку роль у цьому відіграють громадяни й інституції. Розмова відбувалася у відкритому форматі, без формальностей, що дозволило гостям вільно ділитися думками та ставити запитання представникам посольства.
Читайте також: «Європейський Союз стоїть пліч-о-пліч з Україною»: як пройшов тренінг від ЄС у Дніпрі
Сподобалася стаття? Став вподобайку!
0