Історична дата заснування Дніпра вже давно є приводом для дискусій. З часів російської імперії просувається наратив про те, що місто нібито заснували у 1776 році — у дату започаткування Катеринослава Першого. Проте сучасні історики зазначають, що поселення, з яких пізніше розвинувся Дніпро, існували задовго до Катеринослава.
Більше про дату заснування Дніпра та дискусію довкола нього – читайте в матеріалі Dnipro.media.
Дніпро з’явився не у 1776 році?
Історики дослідили, що на території сучасного Дніпра люди селилися ще під час періоду Кам’яної доби. Поселення первісних людей ішли вздовж річок і на Монастирському острові, й на Ігрені та Чаплях.
Уже в XV-XVII століттях на території сучасного Дніпра зароджувалися поселення, які пізніше стали основою для міста. Вже до XVIII століття існували Старі Чаплі, Діївка, Сухачівка, Таромське, Стара Ігрень, Лоцманська Кам’янка, Мануйлівка, Половиця, Нові Кайдаки та інші.
Чому ж тоді 1776 рік?
Міт про 1776 рік, як рік заснування Дніпра, створили й досі поширюють росіяни. У 1776 році Катерина II заснувала Катеринослав Перший, який розташовувався на лівому березі Дніпра на місці Старої Самарі.
Як зазначають історики Андрій та Тетяна Портнови: «Як незабаром з’ясувалося, локацію для зведення міста обрали вкрай невдало. Низинну місцевість затоплювало навесні, водночас «скільки-небудь порядні судна не у всяку пору навігації могли підходити до міста», тож 1782 року місцевість, де розпочато будівництво Катеринослава, визнали «шкідливою для здоров’я, незручною й згубною для економічного розвитку обивателів».
Отже, Катерина II доручила пошук нового місця генералу Георгію Потьомкіну. Він вирішив, що місто буде стояти на правому березі, та, врахувавши попередні помилки, визначив місцем пагорб на схід від козацької слободи Половиці.
Катеринослав Другий був заснований у 1787 році й став однією з основ для сучасного Дніпра. Тож у російському міті 1787 рік мав би виступити роком заснування Дніпра. Проте, як зазначає історик Андрій Портнов, «в історії Катеринослава-Дніпропетровська історію не раз допасовували до потреб сьогодення».
Так у 1976 році влада посунула дату заснування Дніпра назад до 1776, щоб можна було одночасно відсвяткувати й 200-річчя Дніпра, й 70-річчя Леоніда Брєжнєва.
Чому це важливо
Попри дискусії істориків у статуті міста досі зазначено, що роком заснування є 1776 рік.
«У статуті нашого міста дата заснування — 1776 рік. Ми підняли питання, чи будемо ми святкувати 250 років, чи ні… Звісно, що ні, тому що ми так не хочемо! Тож зараз ведуться дискусії», — зазначає у коментарі Dnipro.media Валентина Лазебник, історикиня-краєзнавиця Дніпра, завідувачка відділу історії України XIV–поч. XX ст. Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. Яворницького
Потрібно досліджувати справжню дату заснування Дніпра, тому що ці дати 1776, коли Катеринослав був на лівому березі у такій болотистій місцині, та 1787, коли його вже перенесли на правий берег — є імперським наративом
Які зміни пропонують у дискусії
У Дніпрі була створена робоча група, метою якої є визначення та затвердження нової дати заснування міста на противагу російському міту. Вони мають два способи для визначення дати заснування:
- Лінійний спосіб — це обрання дати, коли найдавніше згадувалося одне поселення на території сучасного Дніпра. Поселення від тієї дати до сучасності має бути безперервним.
- Білінійний спосіб — це обрання дати, коли найдавніше згадувалося одне з декількох поселень, які тоді існували на сучасних територіях Дніпра.
Усі ці концепції доповнюють одна одну. Питання лише в тому, ЩО брати за відлік: місто-метрополію, яке згодом переросло у Дніпро, чи перше поселення козацької агломерації
Одна частина істориків виступає за те, щоб визначати дату заснування лінійним способом. Для них рік заснування Дніпра є 1645 рік, коли було створено поселення Новий Кодак – одне з найбільших козацьких поселень. Окрім цього Новий Кодак відігравав роль «проміжного Катеринослава» після того, як російська влада «відмовилася» від Катеринослава Першого.
Друга частина істориків виступає за білінійну систему визначення. У XVII-XVIII століттях разом із Новим Кодак існували Половиця, Кам’янка, Стара Самарь та інші поселення, які тоді розташовувалися довкола Нового Кодаку. У білінійній системі вирахування дати важливу роль відіграє саме Стара Самарь, яке утворилося між XV та XVII століттями та на місці якого були віднайдені товарні пломби XVI століття.
Археологічні розкопки, проведені в 2000 році, свідчать, що вже в середині XVI століття на цьому місці існував торговий і ремісничий центр. Виявлено більше 20 товарних пломб, переважно західноєвропейського походження, що свідчить про розвинуті торгові зв’язки
Що думають історики про дискусію
Сергій Світленко
Журналісти Dnipro.media поговорили з Сергієм Світленко — доктором історичних наук, професором, членом Наукового товариства імені Шевченка та учасником робочої групи — щодо дискусії довкола дати заснування Дніпра.
Він зазначив, що знає про обидві версії для визначення дати заснування міста, якими зараз послуговується робоча група. Проте він додав, що має відмінну версію, за якою можна визначити коли ж Дніпро був утвореним.
Він відмічає «старосамарсько-новокодацький» спосіб визначення дати заснування міста. За його теорією варто визначати якусь усереднену дату між двома варіантами, що пропонує робоча група. Пояснює він це тим, що Новий Кодак та Стара Самарь розвивалися окремо, бо були на різних берегах. Проте довкола обох центрів існувало ще по десять козацьких поселень, утворених у різний період. Отже, не можна віддавати перевагу лише одному з двох центрів, які існували на території сучасного міста.
Ольга Посунько
Ольга Посунько — кандидатка історичних наук, доцентка, завідувачка кафедри історії України в Дніпровському національному університеті ім. Олеся Гончара.
Історикиня наголошує, що дискусія ведеться ще з 1887 року, коли жителі Катеринослава святкували 100 років міста. Також вона додає, що це не та сама дата, яку встановили у 1976 році, коли рік заснування змінили на 1776 рік.
«Нова хвиля обговорень почалася з моменту проголошення незалежності, про що свідчать публікації 1990-х і пізніше.
Версій існує декілька. Останнім часом, завдячуючи археологічним знахідкам на території Богородицької фортеці, осмисленню регіональної історії, опрацюванню картографічного матеріалу обговорення зійшлося до двох пропозицій: рахувати початок від містечка Новий Кодак чи від містечка Стара Самарь», — зазначає Ольга Посунько.
Вона наголошує, що питання дати заснування міста розглядається не лише через процес деколонізації. Історики вже обговорювали цю проблему та досить тривалий час вели роботу з пошуком нових джерел.
Про «доцільність» версії некоректно говорити. Можемо говорити про версію, яка є найбільш обґрунтованою. Обидві версії заслуговують на увагу. Тут робочій комісії треба визначитися з методологією і принципами визначення початкової дати. Варто це довірити професіоналам, які глибоко розібралися з питанням. Мені, особисто, більше імпонує пропозиція з Новим Кодаком як більш цілісно вибудувана. Проте, іншій версії (де за основу береться Стара Самарь – Dnipro.media) я також не можу відмовити в існуванні й умотивованості
Кирило Габор
Журналісти Dnipro.media також поспілкувалися з Кирилом Габором, істориком-краєзнавцем, старшим науковим співробітником Музею історії Дніпра та студентом історичного факультету Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара.
«Наскільки я знаю, зараз у нас є дві провідні версії: старосамарська теорія і новокодацька. Мені більш до душі новокодацька теорія, хоча чомусь історики оминули саме Половицю — козацьке поселення, яке існувало, якраз таки, в центральній частині міста. Багато хто вважає, що воно було невеликим районом Нового Кодака, тому і не беруть Половицю до уваги», – зазначає історик.
Він додає, що більше схиляється до новокодацької теорії, бо Нові Кодаки були центром кодацької паланки — територіальної одиниці Війська Запорозького Низового у 18 столітті.
Чому не Стара Самарь? Ну, по-перше, воно знаходиться дуже далеко від міста. Хоч поселення й було засноване українським гетьманом Мазепою в 1688-му, але, на мою думку, це так само, як і зі Старими Кодаками — вони не ввійшли в склад міста лише тому, що місто не встигло дорости до цих поселень. Прихильники старосамарської версії зазначають, що там було поселення, проте археологічно це, поки що, не підтверджено. Поселення були, але щоб було прям місто з кварталами, вулицями та якоюсь адміністрацією — то ні
Він додав, що прихильники старосамарської версії при аргументації часто спираються на те, що на території Старої Самарі знайшли польську товарну пломбу, датовану 1527 роком. Проте, на його думку, її не можна вважати за доказ, тому що вона була знайдена не в тому шарі землі, щоб могти доказати існування поселення в цей період.
На думку Кирила, саме Половиця мала б стати основою для визначення нової дати заснування міста.
«Якщо брати по архівах, то, мабуть, ближче до міста із центрів Нові Кодаки — центр паланки. Але, на мою думку, можна було зупинитися на Половиці. Бо обрання Нових Кодаків у дискусії відбулося, лише тому, що просто місто їх «захопило». Через, мабуть, років 100-200 захоплять і Старі Кодаки. Я впевнений, що місто буде розростатися і захопить інші населені пункти, які будуть навколо».
Історик також вважає, що якщо немає чітких джерел, де можна було б визначити дату заснування Дніпра, то варто взагалі відмовитися від ідеї року заснування.
Варто відмовитися від цих дат. Тому що ці дати, вони є чіткими, конкретними, але навіть так у нас є вже дві дати. Як вже брати? Коли Катеринослав був на лівому березі? Чи коли він був на правому березі? Був період, коли адміністрація Катеринослава взагалі в Кременчуці була — і тоді взагалі конфуз виходить.
Щодо цих передатувань на козацькі часи — важко сказати. Передатування сто відсотків потрібно. Бо всі ми бачимо, що тут були цілі козацькі центри, фортеці і поселення. А не те, що прийшла Катерина, і «Оп! Тут буде місто». Але потрібно, мабуть, більше співпрацювати з польськими архівами. Можливо, якісь виїзди робити, «копати» там стосовно новокодацької версії
Він додає, що для дослідження Нових Кодаків є дуже обмежена кількість джерел: в українських архівах збереглося мало інформації, архіви росії — закриті. Саме тому він виступає за співпрацю з польськими колегами, бо там може бути інформація, яка допоможе з визначенням нової дати.
«І якщо ми шукаємо чітку дату, то потрібно не так швидко організовувати цей процес. Тобто, всі хочуть передатувати місто, але, враховуючи всі обставини і складнощі, щоб знайти цю чітку дату — це треба працювати не один рік в архівах. Можливо, там взагалі не буде цієї дати.
Правильно, процес пішов, почалися дискусії, але, знову ж таки, не вистачає наукових джерел, роботи і першоджерел, на які можна спиратися. Бо навіть так, наприклад, беручи старосамарську версію у нас є одночасно і 1553, і 1552, і 1551, і 1550 рік. І який брати? Тобто, це дискусійна тема»
Читати також: Палац студентів ДНУ: між реставрацією й політичним конфліктом
Позиція Дніпровської міської ради
Згідно з інформацією на сайті Дніпровської міської ради, 5 вересня робоча група запропонувала вважати умовною датою утворення сучасного Дніпра 1526 рік. Основою стала версія про Стара Самарь — поселення, яке існувало ще в XVI столітті.
Сергій Світленко — член робочої групи — підтримав старосамарську версію.
Уже в 1524–1525 роках на території Старої Самарі виявлено товарні пломби — це свідчення налагодженої торгівлі. Але потрібно враховувати час транспортування цих пломб із Польщі на Придніпров’я — отже, умовною і найбільш вірогідною датою є саме 1526 рік. До того ж є карта Ваповського, яка є цінним письмовим джерелом. Тому, зіставляючи археологію і картографію, ми маємо достатньо підстав вважати, що на цьому місці вже існувало поселення
Наразі робоча група передала цю версію на розгляд міській раді та голові Дніпра.
Сподобалася стаття? Став вподобайку!
10