Дніпро — «космічна столиця» України

12 квітня — Всесвітній день авіації та космонавтики. І для Дніпра, який не дарма називають «космічною столицею» України, це справді особлива дата. У радянські часи Дніпропетровськ був закритим містом — через свою важливість для оборонної та космічної галузей. Тут проєктували й будували ракети, створювали макети унікальних космічних апаратів.

Щоб краще зрозуміти, звідки в Дніпра такий «космічний» бекграунд, журналісти Dnipro.media відвідали Аерокосмічний музей імені О. М. Макарова.

Трішки історії

У радянські часи Дніпро перетворився на центр розробок і випробувань ракетно-космічної техніки. У 1944 році тут з’явився Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова — відомий як Південмаш, а вже у 1954-му Михайло Янгель заснував Конструкторське бюро «Південне».

Під час «холодної війни» між СРСР і США Південмаш став одним із ключових виробників балістичних ракет. У пікові періоди завод міг виготовляти понад 120 одиниць озброєння на рік. Серед них:

• Р-12;
• Р-14;
• Р-16;
• Р-36;
• СС-17 «Шпанкер» тощо.

Також на заводі виготовляли космічні ракетоносії, зокрема «Космос», «Циклон» і «Зеніт».

Інженери КБ «Південне» зосередились на створенні космічної техніки — супутників і ракетоносіїв. Загалом вони розробили понад 400 різних космічних апаратів. Серед них — перший український супутник «Січ-1», який запустили 31 серпня 1995 року ракетою «Циклон-3». Призначення цього супутника — спостереження за Землею. Супутник працював до 2001 року і став символом незалежної української космічної програми.

Що зараз?

Після розпаду СРСР підприємство та конструкторське бюро зіткнулись з труднощами через припинення замовлень. Але Південмаш та КБ «Південне» змогли адаптуватись до нових викликів. Знайшовши нові ринки та партнерів, почали брати участь у міжнародних проєктах.

І вже у 1999 році «Південмаш» приєднався до міжнародної програми «Морський старт» — космічні ракети «Зеніт» запускали з плавучої платформи в Тихому океані. Цю ракету вважають однією з найекологічніших у світі, адже вона працює на рідкому кисні та гасі.

Окрім цього, Південмаш виготовляв перший ступінь для ракети «Antares», яку розробляла американська компанія Northrop Grumman (раніше Orbital Sciences). Ці ракети використовувалися NASA для доставки вантажів на Міжнародну космічну станцію в рамках космічних місій. Останній запуск «Antares» відбувся у 2023 році.

КБ «Південне» також співпрацювало з Європейським космічним агентством (ESA). Зокрема, бюро розробляло та встановлювало двигуни для виведення малих супутників на орбіту.

У 2021 році Південмаш і КБ «Південне» мали партнерства з 23 країнами світу. Та з початком повномасштабної війни з’явилися нові виклики. Завод неодноразово ставав мішенню для російських ракет — особливо в 2022–2024 роках. Попри обстріли, підприємство продовжує працювати та підтримувати міжнародну співпрацю.

Де знайти космос в Дніпрі?

У Дніпрі є кілька місць, де можна відчути себе «як у космосі». І це не тільки про музеї.

1. Планетарій «Planetarium Noosphere»

Працює ще з 1968 року, але встиг оновитися — у 2018–2020 роках пройшов повну реконструкцію. Сьогодні це сучасний центр астрономії, де космос — не тільки на екрані, а й навколо. Тут показують повнокупольні фільми, кіно під відкритим небом, мультфільми власного виробництва й експонати, з якими можна взаємодіяти. Щороку планетарій відвідує понад 100 тисяч людей.
Адреса: Крутогірний узвіз,10
Контакти: 050 701 8882

2. Аерокосмічний музей О. М. Макарова

Заснований у 1996 році, цей музей вважається єдиним у своєму роді на пострадянському просторі. Тут зберігаються оригінальні космічні апарати, які у разі аварії могли б замінити ті, що реально полетіли в космос. Серед експонатів: космічний апарат «Океан-О», автоматична орбітальна станція «АКОС З», супутник «Січ-1» та багато інших.

Про ці винаходи екскурсоводка Аерокосмічного музею ім. О. М. Макарова Надія Мазан розповідає просто й захоплено:

«Супутник летить навколо Землі: з боку Сонця — плюс 200, з боку Місяця — мінус 20. Щоб він не розплавився чи не замерз, хіміки придумали геніальний винахід — теплоізоляційне покриття. Це такі жовті “шторочки”, які закривались і захищали апарат від зовнішніх чинників»

Також у музеї можна зазирнути в кабіну пілота літака «Як-40», приміряти справжній авіаційний шолом та спробувати себе у ролі пілота. А ще — роздивитися балістичні ракети, які виготовляли під час «холодної війни», у масштабі 1:25. Це не просто виставка — це досвід, який можна прожити.

«До нас приїжджають зарубіжні делегації — і вони в захваті від того, що тут бачать. Їх вражає як бережливо ми ставимося до свого минулого», — розповідає екскурсоводка Надія Мазан.

Музей також проводить освітні програми для школярів 5–11 класів. Це інтерактивні заняття, де діти можуть ближче познайомитись із космосом, технікою та історією української аерокосмічної галузі. Записатися на програму може кожен охочий — для цього достатньо заповнити форму.
Адреса: проспект Науки 26
Контакти: 067 724 4377

3. Парк ракет

Відкритий у 2013 році, цей простір під відкритим небом — справжній магніт для фанатів космосу та техніки. Тут можна побачити ракету-носій «Циклон-3» і балістичні ракети 8К11 (Р-11), спроєктовані й виготовлені на Південмаші та в КБ «Південне». Вражає не лише масштаб, а й усвідомлення, що всі ці гіганти створювались у Дніпрі.

Адреса: Проспект Олександра Поля 2

Відомі постаті

1. Михайло Кузьмич Янгель — головний конструктор КБ «Південне», який очолював створення ракет Р-12, Р-14, Р-16, Р-36.
2. Володимир Федорович Уткін — генеральний конструктор КБ «Південне», займався розробками ракет «Циклон» та «Зеніт».
3. Леонід Давидович Кучма — був генеральним директором Південмаш, а до цього головним інженером.
4. Олександр Вікторович Дегтярьов — генеральний директор КБ «Південне», активно просував міжнародні проєкти.
5. Анатолій Павлович Арцебарський — космонавт з Дніпропетровської області, який здійснив 6 вихідів у відкритий космос і провів там загально 32 години 17 хвилин.

Історія ракетобудування в Дніпрі — це заслуга тисяч дніпрян. Саме їхня праця в розробці, виробництві й випробуваннях ракет і космічних апаратів заклала фундамент української космічної програми. Багато з них залишилися поза увагою широкої публіки, але саме завдяки цим людям Дніпро й називають космічною столицею України.