10 січня світ відзначає День метрополітену — цього дня у 1863 році відкрився перший підземний транспорт у Лондоні. Дніпро, хоч і значно пізніше, теж приєднався до цієї історії. Ми зібрали цікаві факти про дніпровське метро, його становлення, архівні фото та сучасні плани.
У 60-80-х роках у СРСР розпочався бум будівництва метрополітенів, але право на це отримували лише міста-мільйонники, і черга була чималою. Дніпро не був у пріоритеті, але, як і у випадку з готелем «Парус», допомогли зв’язки міста з Брежнєвим.
У 1979 році, під час одного з візитів Брежнєва в Україну, місцевій владі разом із Щербицьким вдалося переконати генсека, що метро в Дніпропетровську потрібніше за інших. У 1979 році затвердили план будівництва, згідно з яким у метрополітені мало бути 4 лінії та близько 40 станцій.
Будівництво метро почалося в 1981 році зі станції «Заводська». Тоді встановили перше коло шахтного ствола №4. Через півтора року, в жовтні 1982-го, тут вже побудували спеціальний підйомник для людей і матеріалів.
На фото завантажені гранітом вагонетки. Щоб прорити тунель, робітники робили дірки у камені, закладали в них вибухівку і підривали. Потім за допомогою спеціальних вагонеток забирали розбитий камінь і піднімали його через вертикальний стовп на поверхню.
Буква «М» дніпровського метро нагадує харківську не випадково. У проєктуванні станцій брали участь фахівці Харківметропроєкту, які раніше працювали над будівництвом метро в Харкові.
Підземку планували відкрити у 1991 році, але через розпад СРСР подію відклали. Метро офіційно запустив президент Леонід Кучма 29 грудня 1995 року, перерізавши червону стрічку на вході до станції «Комунарівська» (тепер – «Покровська»). Після відкриття будівництво призупинилось, і метро більше нагадувало дорогий атракціон, ніж зручний транспорт. До речі, схожа історія масштабних планів і досягнень пов’язана з тим, як у Дніпрі створювалась найдовша набережна Європи, яка стала візитівкою міста.
Станції дніпровського метро мають спільний стиль, проте кожна вирізняється деталями: оригінальними люстрами, плиткою, оздобленням, кольоровими візерунками, формою та оформленням колійних стін.
Плани на розвиток дніпровського метро були грандіозними. Через 3 роки після відкриття повинні були запуститися ще 3 станції: «Театральна», «Центральна» і «Музейна». Ще кілька років, і метро дійшло б до найбільшого житлового масиву міста «Перемога». Однак цьому не судилося статися.
З 2016 року розпочалося активне будування станцій: «Театральна», «Центральна» і «Музейна». У роботах брала участь компанія «Київметробуд», пізніше у тендері перемогла турецька фірма Limak.
Через початок повномасштабного вторгнення компанія зупинила будівництво та розірвала договір. Наразі компанія судиться з Дніпровською міською радою та наполягає на відшкодуванні коштів.
У Дніпрі працює музей історії метро, який знаходиться в будівлі управління метрополітену на вул. 128-ї Бригади Тероборони, 8. Там можна побачити історичні матеріали, фотографії, моделі та експонати, що розповідають про будівництво й розвиток дніпровської підземки.
Щодня Дніпровське метро перевозить близько 22 тисяч пасажирів, а за рік — приблизно 8 мільйонів. Час руху в один бік становить 12 хвилин. Інтервал руху поїздів зазвичай становить від 10 до 16 хвилин. На сайті Дніпровського метрополітену доступний актуальний розклад руху поїздів для кожної станції
Сподобалася стаття? Став вподобайку!
0