Дніпро в іноземних ЗМІ: що міжнародні медіа писали про місто в 2025 році

З початком повномасштабного вторгнення іноземні ЗМІ частіше згадують у своїх матеріалах Дніпро. Згадки варіюються від обстрілів міста до перешкоджання журналістській діяльності.

Більше про те, як іноземні ЗМІ бачать Дніпро – в матеріалі Dnipro.media

Обстріли

Найчастіше іноземні медіа згадують Дніпро саме після обстрілів.

«Росія збільшила частоту своїх атак на Україну з травня (2025 року – ред.), коли вона розпочала літню наступальну операцію в конфлікті, який триває вже четвертий рік. Вона також збільшила виробництво дронів: тільки в червні (2025 року – ред.) Москва запустила по Україні 2736 дронів-камікадзе «Шахед», заявив у вівторок президент країни Володимир Зеленський у зверненні до парламенту Нідерландів. Крім того, Кремль продовжує запускати по Україні десятки ракет.

(…)

Під час атаки на Дніпро російські ракети пошкодили понад 40 шкіл і дитячих садків, а також собор, музичний зал, спортивну арену, вісім медичних центрів і лікарень та багато житлових будинків. За повідомленням Філатова, також було пошкоджено пасажирський поїзд, що прямував з Одеси до Дніпра», – пише про атаку росії на Дніпро 24 червня 2025 року Politico.

Така кількість згадок Дніпра в новинах про обстріли може бути пов’язана з високою інтенсивністю обстрілів Дніпропетровської області та збільшенням кількості вибухів на одну тривогу, починаючи з 2024 року.

За даними сервісу «air-alarms.in.ua», за 2024 рік на Дніпропетровщині тривога лунала 2046 разів — у середньому 5.6 тривог на день. Це другий показник в Україні, який поступається лише Харківській області. Також у 2024 році ЗМІ повідомляли про 308 вибухів на території області, тобто вибухи лунали раз у 6.6 тривог.

За 2025 рік у Дніпропетровській області тривогу оголошували 1660 разів — близько 4.5 тривог на день. Про вибухи в регіоні ЗМІ повідомляли 311 разів – вибух лунав раз у 5.3 тривог.

У 2026 році у період від 1 січня до 1 березня на Дніпропетровщині лунало 156 тривог, тобто 2.6 тривоги на день. Про вибухи у 2026 році ЗМІ повідомляли 100 разів, тобто під час двох третин повітряних тривог на Дніпропетровщині лунали вибухи.

«Блекаут» на початку 2026 року

Іноземні ЗМІ звернули особливу увагу на Дніпро, коли 7 січня росія майже повністю знеструмила Дніпропетровську та Запорізьку області.

Читайте також: Удар по енергетиці: майже повністю знеструмлена Дніпропетровщина

«У четвер ввечері близько півмільйона домогосподарств у Дніпропетровській області України все ще залишаються без опалення та електроенергії, а влада в зимову холоднечу поспішає відновити потужності, які були виведені з ладу російськими ударами попередньої ночі.

(…)

Невідомо, які саме об’єкти були уражені під час атаки на Дніпропетровську область, яка розпочалася в середу ввечері, коли температура повітря була нижче за нуль. Регіональна військова адміністрація повідомила, що засоби протиповітряної оборони збили 31 російський безпілотник у регіоні, але інфраструктура в трьох районах зазнала пошкоджень», – написало The New York Times увечері 8 січня.

Про блекаут також писало видання Politico, а точніше його європейський підрозділ:

«У Дніпрі вісім вугільних шахт припинили роботу через відключення електроенергії. Всі гірники були безпечно евакуйовані на поверхню, додав Некрасов. Про відключення електроенергії також повідомлялося в Чернігові, Києві, Івано-Франківську, Полтаві та інших регіонах.

Протягом наступних трьох днів в Україні очікується морозна погода, температура вночі може опуститися до мінус 20°C, коли Росія часто проводить масові ракетні та дронові атаки.

Опади та холод можуть спричинити додаткові перебої в електропостачанні через скупчення снігу на лініях електропередач, заявила в середу ввечері прем’єр-міністр України Юлія Свириденко».

Трагедія на Перемоги, 118

Уже на наступний день після влучання російської ракети у будинок на Набережній Перемоги, 118, 15 січня 2023 року, іноземні ЗМІ почали писати про цю трагедію.

Європейський підрозділ Politico писало з самого місця подій:

«Аварійні бригади працювали протягом холодної ночі та цілий день у багатоповерховому житловому будинку, де, за словами офіційних осіб, до суботнього удару проживало близько 1700 людей.

(…)

У Дніпрі робітники використовували кран, намагаючись врятувати людей, які опинилися в пастці на верхніх поверхах багатоквартирного будинку. Деякі мешканці сигналізували про допомогу світловими сигналами на своїх мобільних телефонах.

(…)

Мешканці Дніпра приєдналися до рятувальників на місці події, щоб допомогти розчистити завали. Інші принесли їжу та теплий одяг для тих, хто втратив свої домівки».

Також видання неодноразово наголосило, що росія не визнала свого удару по будинку в Дніпрі й що вона це робить вже не вперше.

16 січня видання Reuters висвітлювало вшанування пам’яті загиблих дніпрянами:

«Сусіди зі сльозами на очах та місцеві жителі в понеділок залишали квіти та м’які іграшки біля імпровізованого меморіалу поблизу житлового будинку у Дніпрі, де, за даними українських офіційних осіб, в результаті російського ракетного удару загинуло щонайменше 40 осіб.

Солдат, витираючи сльози, похитуючись відійшов після того, як поклав квіти на сидіння транспортного укриття, перетвореного на тимчасовий пам’ятник жертвам суботньої атаки.

Біля зростаючої купи іграшок і букетів горіла свічка.

Інші люди стримували сльози, стоячи за імпровізованим меморіалом і дивлячись на зруйнований житловий будинок, де рятувальники розчищали завали».

Видання Deutsche Welle одне з небагатьох міжнародних медіа, що продовжувало «тримати руку на пульсі» трагедії на Набережній Перемоги. Через місяць після ракетного удару вони випустили матеріал «Україна: життя після трагедії у Дніпрі», у якому журналісти поговорили з Анастасією Швець та Ольгою Ботвіною про їхнє життя після трагедії та як вони продовжують з цим жити.

Анастасія в ту ніч втратила батьків та кота, а Ольга вважає той день «своєрідним другим днем народження», тому що вийшла з кімнати, яку зруйнували ракетою, за пару хвилин до удару:

«Після трагедії Швець живе з бабусею та тіткою. Вона досі перебуває на лікарняному, але сподівається незабаром знову вийти на роботу. Вона каже, що її лякають гучні звуки, грюкіт дверей та попередження про повітряну тривогу, а іноді їй доводиться приймати заспокійливі препарати».

Також видання розповіло й про Ольгу Ботвіну:

«15 січня, наступного дня після ракетного обстрілу, подружжя Ботвінових дізналося, що їхню попередню квартиру в Херсоні також зруйнувала російська ракета. «Ми починаємо все спочатку втретє», – каже Ольга Ботвінова з гірким сміхом. «Але ми живі, а матеріальні речі прийдуть з часом».

Подружжя Ботвінових зараз живе в квартирі, яку їм надала інша пара, яка за допомогою соціальних мереж запропонувала допомогу жертвам трагедії. Друзі та знайомі дарували їм одяг, а також незнайомці робили пожертви. Ботвінова високо оцінює солідарність людей та їхню готовність допомагати. Її чоловік вже повернувся до роботи в лікарні, а вона планує найближчим часом проводити психологічні семінари».

Читайте також: Перемоги 118: три роки трагедії

25 мільйонів євро у кредит для Дніпра

Дніпро з’явилося у новинній стрічці Reuters 4 червня 2023 року, коли Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) повідомив, що надає Дніпру кредит у розмірі 25 млн євро для допомоги в подоланні наслідків напливу людей, які втікають від бойових дій:

«Зазначено, що кредит допоможе забезпечити безперебійне надання життєво важливих комунальних послуг у південно-східному місті після прибуття людей, які були змушені втекти з інших місцевостей через війну Росії проти України.

«Дніпро та його основні комунальні служби серйозно постраждали від війни і борються за збереження повсякденного функціонування», – йдеться в заяві ЄБРР».

Читайте також: Дніпро бере кредит ЄБРР у 25 мільйонів євро для модернізації інфраструктури: що передбачає договір

«Орєшнік» по Дніпру

Окремим інформаційним привідом для згадки Дніпра в іноземних ЗМІ стало застосування росіянами ракети «Орєшнік» 21 листопада 2024 року. Кирило Буданов наступного дня зауважив, що «Орєшнік» – це експериментальна назва, під якою росіяни «ховають» ракету «Кєдр». Але про ракету з цією назвою у відкритих джерелах так само немає інформації.

Заступниця прессекретаря Пентагону Сабріна Сінгх 21 листопада заявила, що «Орєшнік» міг бути створена на базі міжконтинентальної балістичної ракети РС-26 «Рубєж».

The Guardian поставилося до цієї атаки з недовірою – ще в підзаголовку вони написали: «Якщо постріл підтвердиться, то це стане першим випадком використання ракети, яка може нести ядерну зброю».

Окрім цього вони висвітлили думку міністра оборони Великої Британії Джона Гілі, який назвав «непідтвердженими» повідомлення ЗМІ про застосування «нової балістичної ракети».

Також вони висвітлили момент, коли речниці російського мзс Марії Захорової на пресконференції 21 листопада 2024 року подзвонили та сказали «не коментувати удар балістичною ракетою»:

«Росія офіційно не визнала використання міжконтинентальної балістичної ракети, а її Міністерство оборони не згадувало про це у своєму щоденному брифінгу.

Речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова, схоже, ненавмисно розкрила деякі подробиці ранкового страйку під час прямого брифінгу для преси у четвер.

Мікрофон зафіксував телефонну розмову Захарової з неідентифікованим абонентом, який наказав їй не коментувати «удар балістичною ракетою». Примітно, що абонент не вжив слова «міжконтинентальний».

У короткій телефонній розмові, запис якої досі доступний на офіційному акаунті Міністерства закордонних справ на X, абонент, схоже, повідомив, що удар був спрямований на військовий об’єкт “Південмаш” у Дніпрі», – написали у The Guardian.

The Times висловило стриманішу позицію по недовірі до застосування міжконтинентальної балістичної ракети та назвало Дніпро серцем України. Проте видання широко висвітлило позицію російської сторони щодо цього удару, згадавши російських державних чиновників, російський телеграм канал та російський «перший канал».

Також The Times затронуло тему, якою саме ракетою був нанесений удар по Дніпру:

«Хоча українські військово-повітряні сили не повідомили, яка саме міжконтинентальна балістична ракета, на їхню думку, була використана для удару по Дніпру, колишньому центрі радянського ракетного виробництва, ЗМІ «Українська правда» з посиланням на джерела повідомили, що це була ракета РС-26 «Рубіж».

Хоча РС-26 була класифікована як МБР згідно з угодою про контроль над озброєннями між США і Росією 2011 року, вона також може вважатися балістичною ракетою середньої дальності (…)

«Використання таких ракет, будь то РС-26 або справжня МБР, у звичайних цілях не має великого сенсу через їх відносно низьку точність і високу вартість», – написав на X Павло Подвіг, експерт з ядерної зброї в Інституті досліджень з роззброєння ООН у Женеві. «Але такий удар може мати цінність як сигнал».

У BILD неодноразово заявляли про серійність виробництва ракети «Орєшнік». Проте тодішній ще голова ГУР Кирило Буданов 21 листопада 2024 року зазначав, що це експериментальні зразки:

«Ракета експериментальна. Ми знаємо точно, що станом на жовтень мали зробити два дослідні зразки, може, зробили трохи більше, але повірте, це дослідний зразок, але ще не серійне виробництво».

Просування росіян на фронті

Іноземні ЗМІ також активно висвітлювали тему просування росіян на фронті, коли вони дійшли до Дніпропетровщини. Проте одним із найперших, хто підняв цю тему став DW у січні 2025 року з матеріалом «Дніпро в небезпеці? Що планує російська армія в Україні».

«Якщо російська армія колись просунеться з Покровська до Дніпропетровської області, Павлоград стане наступним великим містом на її шляху. Юрій Бутусов, український військовий журналіст, головний редактор порталу «Censor.net» та колишній радник Міністерства оборони України, не очікує швидкого просування Росії, але попереджає, що якщо російську армію не зупинити зараз, Павлоград може опинитися в небезпеці приблизно через півтора року за нинішніх темпів просування росіян.

(…) «Про Павлоград говорити ще зарано», – каже Бутусов, хоча й вважає загальну ситуацію для Дніпропетровської області «дуже загрозливою».

Окрім цього у матеріалі зазначили й стратегічну важливість Дніпра для росіян, бо це один з найбільших промислових центрів країни, а після початку бойових дій на Донбасі у 2014 році, разом із Харковом, став важливим центром постачання для української армії».

8 червня видання The Times та Le Monde випустили матеріали про те, що росія «досягла» Дніпропетровської області.

Як ідеться в матеріалах обох видань, у неділю, 8 червня, росія заявила, що її танкова частина досягла західної частини Донецької області й «вперше з моменту вторгнення просувається в бік Дніпропетровської області на сході центральної України».

«Вторгнення в цей регіон стало б значним символічним і стратегічним ударом для України, хоча Південні сили оборони Києва заявили в Telegram, що їхні солдати «мужно і професійно утримують свою ділянку фронту, порушуючи плани окупантів», – написали у The Times.

«Дніпропетровська область не входить до п’яти українських регіонів, на які росія офіційно заявила територіальні претензії. Вона є важливим гірничодобувним та промисловим центром для України, і глибше просування росії в регіоні може мати серйозні негативні наслідки для військових та економічних сил Києва, що переживають труднощі», – написало Le Monde.

30 червня 2025 року видання The Guardian випустило новину про заяву зрадника України та члена окупаційної адміністрації Запорізької області Володимира Рогова, що росіяни захопили селище Дачне на Дніпропетровщині.

«Російські державні ЗМІ та провоєнні блогери заявили, що російські війська вперше за три роки захопили село в Дніпропетровській області України, що може завдати психологічного удару Україні.

Не було жодного негайного підтвердження від українських чиновників чи від Міністерства оборони Росії», – написали у виданні.

Уже 2 липня Генштаб України спростував заяву Рогова про захоплення села Дачне. Проте The Guardian не публікував про це новини ані 2, ані 3 липня.

Читайте також: Мінування укриттів східніше Іванівки: що відбувається на фронті на Дніпропетровщині станом на 26 січня

18 серпня британське видання The Economist згадало Дніпро у контексті можливих наслідків російського просування на сході України. У матеріалі йдеться про так званий «пояс фортець» — лінію українських оборонних міст у Донецькій області, яка стримує подальший наступ російських військ (від ред: йдеться про міста Слов’янськ, Краматорськ, Дружківку та Костянтинівку).

У виданні зазначають, що у разі втрати цього оборонного поясу росія може отримати більш вигідні позиції для подальшого наступу на інші регіони України. Зокрема, як пише The Economist, це створить загрозу для сусідніх областей.

«Кожне місто в прилеглих регіонах, включно з Дніпропетровською областю, опиниться під значною загрозою. росіяни це добре розуміють», — зазначив Андрій Загороднюк, колишній міністр оборони України.

Також експерти наголошують, що захоплення цієї лінії оборони може відкрити російським військам оперативний шлях до центральної України, зокрема до міста Дніпро.

26 серпня 2025 року росіяни аналітичний проєкт DeepState заявив про окупацію російськими військами сіл Запорізьке та Новогеоргіївка у Дніпропетровській області. The Guardian на наступний день написали:

«У вівторок Україна вперше визнала, що російська армія увійшла в Дніпропетровську область, центральний адміністративний район, який раніше не зазнав інтенсивних бойових дій. (…) Російські війська повільно завойовують територію в запеклих боях за в основному зруйновані райони на сході та півдні України, де зазвичай залишилося мало жителів і цілих будівель.

Окремо, Генеральний штаб Збройних сил України відкинув заяви Москви про повне захоплення сіл Запоріжське та Новогеоргіївка, що знаходяться в межах Дніпропетровської області. Але монітор бойових дій DeepState, який має тісні зв’язки з українськими військовими, заявив у вівторок, що Росія «окупувала» ці села і «консолідує свої позиції [та] накопичує піхоту для подальшого наступу».

Читайте також: На Дніпропетровщині офіційно визначені громади, де ведуться бойові дії

Дніпровські медіа

Атака на «Суспільне

Дніпро також з’явилося в іноземних ЗМІ, зокрема Reuters чи DW, 18 листопада після російської атаки на офіс «Суспільне. Дніпро» та «Українське радіо. Дніпро».

«За словами Марії Фрей з «Суспільного», ці атаки були навмисними і стали частиною скоординованих дій, спрямованих на підрив незалежних ЗМІ в країні.

«Біля наших офісів не було військових об’єктів», – сказала Фрей в інтерв’ю DW Akademie.

«Суспільне» є надійним джерелом незалежної інформації в Україні, — зазначила Наташа Шванке, директорка з розвитку медіа DW Akademie. — Це означає, що вони є очевидною мішенню в російській війні в Україні. Ми були вдячні, дізнавшись, що під час останніх атак ніхто не постраждав», – написали у DW.

Перешкоджання журналістській діяльності

Іноземні ЗМІ та організації також висвітлювали перешкоджання діяльності журналістів у Дніпрі. У «Civicus» – організації, яка займається захистом громадянських прав та громадянськими діями – писали про обмеження доступу журналістці Dnipro.media Валерії Токар до засідання міської ради Дніпра.

Читайте також: Журналістку Dnipro.media не допустили у сесійну залу Дніпровської міськради

Цей інцидент, а також друге обмеження журналістської діяльності, коли 10 грудня 2025 року журналісток Dnipro.media Марію Онищенко та Анастасію Таран не пустили в сесійну залу та провелили на засклений балкон, який предназначений для громадськості, зафіксовано на мапі злочинів проти медіа від організації Justice for Journalists.